Кутузов Михайло Ілларіонович
Голени́щев-Куту́зов Миха́йло Ілларіо́нович (1745–1813) — російський полководець і дипломат, генерал-фельдмаршал і світлійший князь (з 1812). Герой франко-російської війни 1812 року.
| Михайло Ілларіонович Кутузов | |
| |
| Портрет Кутузова М. І. | |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати
ред.- Для порятунку Росії необхідно віддати Москву[1].
- Я не хапаюся за шанс перемогти, я сподіваюся тільки на свою хитрість[1].
- Для Росії я є щасливим випадком[1].
- Головна мета не взяття фортеці, а перемога у війні[1].
- Та людина, яка вміє чекати, отримує все вчасно[1].
- Завершення війни ознаменувалося повним знищенням противника[1].
- Я дарую Вам, пане, своє прощення, але Росія ніколи вас не простить[1].
- Бідна та земля, де кермо управління громадянами лежать в руках не закону, а підлеглих, начальників і суддів[1].
- Цей день навіки залишиться пам'ятником відвазі і безстрашності російських воїнів. У відчайдушній битві була задіяна вся піхота, кіннота і артилерія. Кожен воїн прагнув перемоги, був готовий ціною власного життя вигнати ворога. Армія французів зламалася під твердістю духу російських солдатів, які готові були життям пожертвувати заради своєї батьківщини[1].
Примітки
ред.
