Кухар Катерина Ігорівна

українська балерина

Кухар Катерина Ігорівна (народилась 18 січня 1982 року, Київ, Українська РСР) — українська артистка балету, прима-балерина Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка, заслужена артистка України.

Кухар Катерина Ігорівна
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати про балет

ред.
  •  

Балет – це щоденна титанічна робота на межі можливостей, яка пізніше винагороджується.[1]

  •  

Балет – це характер.[2]

  •  

Танцівниця чи танцівник не можуть бути без дисципліни, працьовитості та правильного фанатизму. А також в них обов'язково мають бути гострий розум, бездоганна координація, вміння бачити, відчувати, музикальність та багато іншого.[2]

  •  

Нам так тяжко фізично. Вік артиста балету дуже короткий, у 37 років ми вже пенсіонери. Ми зараз вкладаємо всю нашу душу, всі наші сили, щоб бути максимально корисними, допомагати. Я три дні шкутильгаю, у мене болить ахілл, але я танцюю, бо розумію – я маю бути корисною.[3]

Цитати про життя

ред.
  •  

Найголовніше в житті – саме життя. Його ритм, аромат, смак, колір, вміння насолоджуватися кожним днем. Жінка має бути живою! Чуттєвою! Справжньою! Вміти створювати навколо себе особливий простір. І артисти мають жити повніше, щоб була можливість передати глядачеві накопичений досвід, емоції, знання.[2]

  •  

Щоб щодня відчувати смак життя, людині необхідно оточувати себе прекрасним.[4]

  •  

Сучасній людині складніше зберегти свою рівновагу та гармонію, щоб залишатися вірним собі. Культура від людей сьогодні вимагає «щастя напоказ», змушуючи «здаватися».[4]

  •  

Ти повинен завжди вміти володіти собою, ситуацією, своїми емоціями. Що б у вас не відбувалося в житті, ви заходите до зали, зачиняєте двері та залишаєте весь ваш настрій за дверима. [4]

Цитати про тіло

ред.
  •  

Тіло, рухи та вираз обличчя можуть часом розповісти більше, ніж слова.[4]

  •  

Тіло – це наш інструмент, дуже важливо з ним правильно поводитися, щоб воно прослужило довго та без травм.[4]

Цитати про успіх

ред.
  •  

Успіх приходить до працьовитих, везіння у будь-який час може залишити людину, але успіх залишиться з нею, якщо вона щодня працює не покладаючи рук.[1]

  •  

Вірте в диво, свої сили і тоді все обов'язково вийде![2]

Цитати про війну

ред.
  •  

Я була щаслива і горда! – У цей час Олександр (чоловік) був у Франції зі своєю балетною трупою Grand Kiev Ballet і крайній спектакль мав бути 23 числа у Ментоні у Франції. Я прилетіла до нього напередодні 23-го, ми відпрацювали "Жизель" і 24 лютого мали повернутися до Києва[3]

  •  

Коли дзвонить близька людина, плаче у слухавку і каже, що почалася війна, бомбардують "Бориспіль" – стан повного шоку та безпорадності… Я взагалі не розуміла, що робити, як мені дихати та рятувати дітей.[3]

  •  

Дітки залишалися в Україні – Настя з нянечкою у Києві, а Тимур поїхав з моїми кумами на Закарпаття кататися на лижах. Час, коли ми намагалися вивезти дітей з України, був для нас як у пеклі.[3]

  •  

Настю з нянькою вивозили мої друзі. Поламалася машина. Їхали через Білу Церкву, де все відбувалося на той момент – я дуже хвилювалася, думала збожеволію. Вони ночували у якомусь старому будинку без світла, води, добиралися на перекладних... Я горіла в пеклі.[3]

  •  

Вже тоді вони переживали та не пускали нас на батьківщину. Вже тоді у США говорили про повномасштабне вторгнення РФ у всіх місцевих ЗМІ. Ми не могли в це повірити, посміхалися і казали, що це неможливо і у нас усе буде добре.[3]

  •  

Я пишаюся своїм чоловіком, тим, що він зробив і "Тур солідарності" по Норвегії – це і допомога артистам у роботі, їхнім сім'ям, у нас у трупі є дівчата, які більше тижня сиділи з дітьми у холодних підвалах.[3]

  •  

Зараз ми танцюємо виставу "Жизель", де наприкінці настає світанок. Цей момент завжди відгукується у серці – настає світанок і все погане зникає. Щоразу проводжу паралель з Україною та молюся, щоб для всіх нас настало завтра. І молюся, щоб так сталося з нами, щоб ми прокинулися якось і все закінчилося, нечисть розчинилася.[3]

Цитати про перемогу

ред.
  •  

Перше – повернуся додому та обійму маму. А потім почну відбудовувати наш коледж, в якому ми якраз перед війною почали робити ремонт. Для наших студентів хочу зробити найкращі умови, щоб у них був стимул і бажання навчатися саме в Україні та гідно представляти нашу країну.[3]

Джерела

ред.

Примітки

ред.