Кінокритика (англ. film criticism) — рецензування фільмів і аналіз сучасного кінопроцесу. Займається тлумаченням і оцінкою творів кіномистецтва з споживчої точки зору (рецензування, оцінювання), з публіцистичною точки зору (зв'язок з нагальними проблемами громадського та духовного життя) і з точки зору кінознавства та теорії кіно (див. en: film theory).

Вікіпедія
Вікіпедія

Цитати про кінокритику

ред.
  •  

За часів Великого Німого кінокритики звертали увагу на майстерність у подачі оригінальної деталі, що індивідуалізувала персонаж, підкреслювала актором розуміння технологічних можливостей кіноапарату, що конвертувалось у точність та виваженість кожної відзнятої сцени. Темпоритм, пауза – ось що, як на мене, єднає обидві форми існування кіно[1]. — Зі статті «Амвросій Бучма. 2. У Королівстві арлекінів»

  — Олександр Рудяченко
  •  

Критик має знатися на минулому та на сучасному кінема­тографа. Він повинен міцно спиратися на історію та бути обі­знаним із видатними фільмами початку кіномистецтва. Його за­вдання полягає в тому, щоб зробити фільм доступнішим для публіки та викликати цікавість до твору в читача чи в потенційного глядача. Якщо режисер фільму з'являється десь у полі зору, треба розглянути твір у контексті його доробку вцілому[2]. — З інтерв'ю для журналу «Кіноколо», 2005

  — Пітер Боґданович
  •  

Об'єктивної критики не буває. Я гадаю, що вся критика – суб'єктивна. Подекуди критики претен­дують на об'єктивність, але це смішно[2]. — З інтерв'ю для журналу «Кіноколо», 2005

  — Пітер Боґданович

Примітки

ред.