Жан де Лабрюйєр

Жан де Лабрюйєр (фр. Jean de La Bruyère; 1645–1696) — французький есеїст та мораліст.

Жан де Лабрюйєр

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Б

• Благородне лиш те, що безкорисливе.

В

• В усне мовлення можна вкласти ще глибший зміст, ніж у писемне.

Д

• Для того, щоб писати ясно, кожен творець має уявляти себе на місці читача.

Є

• Є люди, які набагато чемніше відмовляються, ніж інші вміють давати.

М

• Мало хто жалкує, що сказав мало, але багато хто жалкує, що сказав багато.

Н

• Немає негарних жінок, є тільки жінки, які не знають, як зробити себе гарними.
• Немає нічого безбарвнішого, ніж характер безхарактерної людини.
• Не стільки розум, скільки серце допомагає людині зближуватися з людьми і бути їм приємним.

О

• Одні гідні похвал і прославлення за те, що добре пишуть, інші — за те, що зовсім не пишуть.
• Одна з ознак пересічності — безупинне базікання.

Щ

• Що ближче ми контактуємо з великими людьми, то краще розуміємо: вони всього лиш люди.

Я

• Якщо правда, що бідність людини вимірюється її потребами, то славолюб і скупий помирають у найтяжчій бідності.

Джерела

• Жан де Лабрюйєр на сайті aphorism.org.ua
• Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7