Лабунська Анжеліка Вікторівна

Анжелі́ка Ві́кторівна Лабу́нська (нар. 2 листопада 1967, Київ) — народний депутат України V, VI, VII скликань, юрист, громадська діячка, правозахисниця. Голова Житомирської обласної ради з 12 листопада 2015 по 26 вересня 2016.

Лабунська Анжеліка Вікторівна

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Благодійна діяльність, на мою думку, — це обов’язок не лише депутата, але будь-якої людини, яка більш-менш займається бізнесом. Вона повинна набирати більше обертів і допомагати людям.

Для того, щоб змінювалось законодавство, потрібно провести конституційну реформу та чітко розділити повноваження. Якщо сьогодні потрібно вирішити якесь питання, то виявляється, що одразу декілька структур відповідають за це. Виходить, що у семи няньок дитя без ока. Моє бачення, як юриста, в тому, що повноваження мають бути розділені, потрібні чіткі вертикалі влади. Якщо, скажімо, у голови районної адміністрації декілька начальників, то про що можна говорити

Судова система віддзеркалює наше суспільство. Всі прояви, які є у суспільстві, відображаються і тут. Не дивлячись на те, що я адвокат і можу багато сказати поганого про судову систему, я все-таки вважаю, що там працює більше порядних людей, ніж тих, хто робить недобрі речі. Але через цю меншість створюється певний резонанс, і людям здається, що всі суди і всі судді корумповані. Я вас запевняю, що це не так. Хочу сказати, що зараз є боротьба за владу серед всіх політичних сил, і певні з них налаштовані на дискредитацію судової системи і говорять більше, чим є насправді.

Потрібні реформи, в тому числі судової гілки влади, без цього нічого не зміниться. Потрібно надавати ширший статус суддям, але й спрощувати притягнення їх до відповідальності. Сьогодні притягнути суддю до відповідальності навіть я, як народний депутат, практично не маю ніяких засобів. Справи щодо дисциплінарних проваджень слухаються безпосередньо їх колегами-суддями. А ворон ворону око не виклює. На жаль, за відсутності строків такі справи можуть лежати роками. Тому без реформування не варто очікувати змін

Щодо місцевих виборів — однозначно мажоритарна система. В такому випадку обиратиметься людина, яка знає ту місцевість, на довіру громади якої претендує. Тут потрібно відходити від партійних списків. Що стосується Верховної Ради, то можу сказати за своїм досвідом. Я була помічником народного депутата і пройшла тричі вибори на мажоритарному окрузі. Повірте, якщо зараз повертатись до цієї системи або про те, що зараз говорять про відкриті списки (це те, що хочуть чути люди, але практично та сама мажоритарна система), то можна добру справу спаплюжити. Це буде корупція, оскільки легше купити один округ, ніж обиратись за списком. Я вважаю, що вибори повинні залишатись за пропорційною системою, але потрібно ввести обов’язок закріплення депутатів за округами.