Лазебна Марина Володимирівна

український політик

Марина Володимирівна Лазебна (нар. 1975)  — міністр соціальної політики України (з 4 березня 2020 до 18 липня 2022 року), кандидат економічних наук.

Марина Лазебна
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати ред.

  • «Ресурсів мало, але ми намагаємось допомогти тим, кому найважче».
  • «Ви знаєте, незважаючи на те, що зараз пандемія і важкий рік викликів, мені здається, перше завдання, яке ставить кожен уряд для себе — це подолати бідність, зробити кращим життя людей. Звичайно, зараз найважливіше завдання і пріоритет — збереження здоров'я людей, підтримання медичної системи».
  • «Але ви дуже правильно говорите, тому що найгірше знаєте що в бідності? Бідність серед працюючого населення. Людина працездатного віку повинна працювати, мати роботу, мати доходи. А коли працюючі люди втрачають доходи, це вже є критичним викликом».
  • «Які є переваги накопичувальної системи? Перше — це те, що пенсійні накопичення — моя власність, мій рахунок, я сама ним розпоряджаюсь, я його контролюю і я їм оперую. Внески маю платити я, як працівник, на свій рахунок, і за мене додатково має платити роботодавець. Так, є дискусії, у рівній пропорції чи ні. Хтось каже, хай працівник платить більше, а роботодавець менше. Я — прихильник пропорційного складу, щоб працівник і роботодавець сплачували порівну».
  • «Власне, знаєте, не було жодного уряду, в програмі якого не було б записано гасло впровадити накопичувальну систему — всі писали: „ми запровадимо накопичувальну пенсійну систему“, але ніхто цього не зробив. Це складна реформа, правда. Тут помилку неможна зробити — треба зробити один раз і назавжди, бо люди у випадку провалу більше точно не повірять взагалі»[1].
  • «Окупанти сподіваються, що їх намагання влаштувати гуманітарну блокаду паралізують владу, змусять опустити руки, сказати, що ми не маємо можливості працювати, і кинути людей. Можливо, вони судять по собі. Але в Україні такого не буде. Для нашого Уряду соціальний захист кожної людини — це наш персональний фронт, і ми будемо битись на ньому за кожного! Тому не дочекаються, ми будемо знаходити нові і нові способи, як забезпечити підтримку людям»[2].
  • «Перше, що ми зробили після впровадження воєнного стану, — продовжили терміни виплат всієї раніше призначеної допомоги на цей період плюс один місяць без звернення людини та надання будь-яких документів. Це зберігає здоров'я та життя людей в нинішніх умовах, не наражає їх зайвий раз на небезпеку. Також забезпечили можливість отримувати пенсії та соціальну допомогу в будь-якому куточку України для тих, хто отримував їх за місцем проживання, але змінив його через бойові дії».
  • «Ми розуміємо, що зараз в окремих випадках необхідний час, щоб дістатись до відділення Ощадбанку. В окупованих містечках не працювало нічого, і лише зараз, коли наші Збройні Сили звільнюють ці міста, люди з них отримують можливість звернутись за переказом. Тому громадяни, які не встигли отримати свої виплати за березень через переказ, мають можливість це зробити протягом двох місяців з моменту зарахування…»[3].

Примітки ред.