Латинська мова

мова латинсько-фаліскської підгрупи італьських мов індоєвропейської мовної сім'ї

Лати́нська мо́ва (чи просто латина; лат. Lingua Latīna) — мова, що належить до латинсько-фаліскської підгрупи італійських мов індоєвропейської сім'ї. Мова Римської імперії, також широковживана в Середньовіччі. Зараз це мертва мова, але її досі використовують у біології та медицині. Офіційна мова Ватикану та Католицької Церкви.

ЦитатиРедагувати

  •  

Яка потреба латинських шкіл нашому народові? Передусім та, щоб бідної нашої Русі не називали дурною Руссю. Учіться, говорить обмовець, по-грецьки, не по-латинськи. Добра рада, але вона корисна в Греції, а не в Польщі, де латинська мова має великий ужиток. Поїде бідолаха русин на трибунал, на сейм, на сеймик, до гролу, до земства,— без латини платить вини (судові кари); ні судді, ні адвоката, ні розуму, ні посла; а тільки як ворона, витріщивши очі, придивляється то до цього, то до того.[1]

  — Сильвестр Косів, церковний діяч і письменник XVII століття

Жартівлива латина з «Енеїди» КотляревськогоРедагувати

За тиждень так лацину взнали,
Що вже з Енеєм розмовляли
І говорили все на ус:
Енея звали Енеусом,
Уже не паном — домінусом,
Себе ж то звали — троянус. (Частина четверта)

Еней, к добру з натури склепний,
Сказав послам латинським так:
«Латинус рекс єсть невгомонний,
А Турнус пессімус дурак.
І кваре воювать вам мекум?
Латинуса буть путоцекум,
А вас, сеньйорес, без ума;
Латинусу рад пацем даре,
Пермітто мертвих поховаре,
І злості корам вас нема,

Один єсть Турнус ворог меус,
Сам, ерго, дебет воювать;
Велять так фата, ут Енеус
Вам буде рекс, Аматі зять.
Щоб привести, ад фінем беллюм,
Ми зробим з Турнусом дуеллюм,
Про що всіх сангвіс проливать?
Чи Турнус буде, чи Енеус,
Укажеть глядіус, вель деус,
Латинським сцептро управлять». (Частина шоста)

Іван Котляревський, «Енеїда»

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Крип'якевич І. П. Історія України. — Львів: Світ, 1990. — С. 152