Силенко Лев Терентійович

(Перенаправлено з Лев Силенко)

Лев Силе́нко (1921–2008) — засновник Рідної Української Національної Віри (РУНВіри).

Силенко Лев Терентійович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

…Я вважаю, що в деяких обставинах ненависть благородніша за любов. Ненависть, народжена любов'ю до народу свого, благородніша за любов до катів народу свого.

  «Мага Віра»[1]
  • Безвартісне життя того батька, який своїм життям принизив життя дітей і внуків.
  • Безвартісне слово не є словом.
  • Без щастя виконана праця має в собі дух нещастя.
  • Віра в себе — таїна життєвих успіхів.
  • Живи для добра Вітчизни, щоб твій народ знав, що ти жив.
  • Людина сильна силою свого народу.
  • Людина така, яке в неї мислення.
  • Ти є той, кому поклоняєшся.
  • Поклоняєшся чужим духовним істинам — значить, ти чужовір.
  • Що варта віра без волі?
  • Відвага — прикмета щасливої душі.
  • Людина, яка не любить Вітчизну, втратила все.
  • Чужа Воля — неволя.
  • Тим, які понад усе ставлять слово, кажу: слово безплідне, якщо воно не має Мети.
  • Слава, збудована на Виконанні розпоряджень чужого авторитета, стає сміттям, гряззю.
  • Що більше в народі байдужих «я», то трагічніша доля народу.
  • Людина, яка не вірить в себе, не може бути достойною.
  • Утратиш віру в себе — значить, шлях твого життя не твій.
  • Коли ти маєш родичів, які тебе народили фізично, але не маєш родичів, які тебе народили духовно, ти напівнароджена людина.
  • Коли ти не живеш для добра Вітчизни, значить, ти робиш своїх дітей сиротами.
  • Ще ніхто собі щастя не створив, забувши Рідну Матір.
  • Коли вороги твоєї Вітчизни або твого вірного прия-теля вимагають від тебе правди, вони її недостойні.
  • Найкращий спосіб обороняти свої скарби — це мудро їх збагачувати.
  • Коли твоє особисте і національне «я» залежатиме від чужоземного «я», значить, ти людина рабського «я».
  • Хто пристосовується до чужого «я», той відстосовується від рідного.
  • Могутній той народ, який має синів, об'єднаних Любов'ю до Вітчизни.
  • Людина, віддано й розумно закохана у Відвагу, звідує таїни щастя людського.
  • Серця людські завжди належали відважним.
  • Май Відвагу вибачити тому, хто кривдив тебе по глупоті.
  • Не володіючи Відвагою, не вирушай у дорогу відважних: живи і працюй там, де Відвага не потрібна.
  • Народ, який звик до невільницького розуміння Справедливості, боротися за волю не здатний.
  • По-чужому осправедливлений народ не є народом — є людністю без власного духовного обличчя.
  • Хто по-чужому справедливий, той по-рідному несправедливий.
  • Якщо людина зрадила чесність, якою дорожила, то це означає, що вона зрадила себе.
  • Краще вмотивований той погляд, який моральніший.
  • Мати-Природа стоїть на боці сильних: слабких не любить, щоб світ не був слабкий.
  • Воля без Мети — дитина без майбутнього.
  • Коли у твоїй родині не твій дух панує, то ти раб у своїй рідній хаті.
  • Чуже не стане рідним від того, що ти його рідним називаєш: у чужому зміст чужий.
  • Чужі віри — чужа Любов.
  • Хто любить усіх, той не здатний відрізнити злодія від добродія, не здатний відрізнити сина Вітчизни від зрадника Вітчизни.
  • Той, хто любить усіх, є малої думки про свою Любов або — нікого не любить.
  • Щастя там, де пристрасть.
  • Хто має випрохану Волю, той утратив гідність.
  • Заздрістю ніхто себе не ощасливив, не збагатив.
  • Вороги твого народу — твої особисті вороги.
  • Чим людина самодисциплінованіша, тим вільніша.
  • У раба точність вимушена.
  • Отримає той, хто дає.
  • Кожна частина Землі є центром Землі.
  • Любов до Вітчизни — пристрасна й світла — жаріє тільки в пристрасних і світлих душах.
  • Без Любові до Вітчизни не можна відчути щастя бути сином Вітчизни.
  • Справа не в Справедливості, а в ідеалі Справедливості.
  • Бій іде не між Справедливістю і несправедливістю, а між двома ворожими Справедливостями.
  • Є авторитетним той українець, який з приємністю виконує розпорядження, отримані від українського авторитета, не підлеглого чужим авторитетам.
  • Хто зневажливо ставиться до Дисципліни, той стає жертвою життєвих невдач.
  • Недисципліновані люди ніколи не перемагали дисциплінованих.
  • Борися за життя: будь майстром свого «я».
  • Там, де немає морального самовдосконалення, немає самопізнання.
  • Щоб поневолити людину, треба її Мислення спрямувати на невільничий шлях.
  • Якщо плоди чужого Мислення вартісні, вільно ними користуйся: вони мають служити тобі. А не ти їм.
  • Волі не має той, хто навчений неволю звати Волею.
  • Хто почуває себе вільним тоді, коли в столиці Вітчизни панує чужа мова, діють накази, прислані з чужини, той неповноцінна людина.
  • Любов до Вітчизни квітне кров'ю на прапорах Вітчизни.
  • Безумство залюблених у Вітчизну — мудрість національної волі.
  • Образа — овоч глупих людей. Не споживай його.
  • Хто не вміє ненавидіти ворогів, той не вміє любити приятелів.
  • Коли є фронт, непослідовні повинні у тилу пасти стада і бути під наглядом послідовних.
  • Дерево, яке втратило зв'язок з коренем, стає погноєм для того дерева, яке живе з коренем своїм.
  • Хто постійно журиться, щоб не померти, той осмертнює життя своє.
  • Любов до Вітчизни має право бути такою, якою їй хочеться. Їй хочеться ненавидіти ворогів Вітчизни: о, святе її хотіння!
  • І воля квітне в праці, а неволя — в бездіяльності.
  • Хто, живучи в рабстві, щастя знайшов, має рабське щастя.
  • З крові безумно залюблених у Вітчизну, як з іскри, загорається в народі хотіння мати свою державу.

Примітки

ред.
  1. dazhboh.org Електронний варіант книги

Джерела

ред.