Глібов Леонід Іванович

Леонід Глібов (1827—1883) — український байкар, поет-лірик

Цитати

Здається, байка просто бреше,
А справді — правду ясну чеше.

Коли любиш — люби серцем, а не язиком.

Є каяття, та вороття немає

Панібратство шкодить
І доброго нінащо зводить.

Іноді з'їси і не доволі,
Зате живеш на волі.

Дурний порядок — дурне й діло.

З грошима й дурні прехороші!

Ніколи не хвались,
Поки гаразд не зробиш діла.

Поки ти чим кому страшний,
Усяк тебе і поважає;
А тільки як-небудь спіткнись,
- Дивись -
Хто й поважав, той лає.

На те щука в морі,
Щоб трусивсь карась.

	Нічого Ослові дорікати… Лучче б розуму спитати У того, хто його наймав^[1].
	Ця цитата була обрана цитатою дня 5 березня 2016 року.

Шукають щастя нещасливі.

Був Вовком я і Вовком буду
Довіку і до суду!

Хто кохав життя ледаче -
Непереливки тому.

Той спить, хто щастя має.^[2]

Ото на себе не надійся
Чужому лихові не смійся.^[3]

Отак, як хто кого боїться,
То й думає, що на того ввесь світ
Так буде, які він, дивиться.^[4]

Рука, як кажуть, руку миє.^[5]

Погано п'яному і поночі, й з вогнем.^[6]

Співав би гарно по-щиглячи,
Ніж чортзна-як по солов'ячи.^[7]

Хто щиро поважав родину,
Свій рідний край,
Тому не всюди рай:
Чужина в'ялить, як Билину.^[8]

Як не піймав, той не кажи, що злодій.^[9]

Кохайте щиро правдоньку -
І дасть вам бог одрадоньку
Щасливого життя.^[10]

Хто вдома зледащів,
Тому не жаль домівки.^[11]

Старії люди правду кажуть:
Два хитрих мудрого не переважуть.^[12]

Давно-давно мовляють люде:
Що добренько роби, то й добре буде.^[13]

Чого не тямиш не берись.^[14]

Нехай не забувають люде,
Що дурень всюди дурнем буде.^[15]

Поділіться цитатами з вашими друзями:

Леонід Глібов. Байки. — Чернігів: Земська типографія, 1872.
Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001
Глібов Л. І. Твори/Передм. С Зубкова.-К.: Дніпро,1982.-231с.,іл.-(Шкільна бібліотека).