Луїс де Камоенс
португальський поет, що вважається найбільшим португальським поетом в історії
Луїс Ваз де Камоенс (суч. порт. Luís Vaz de Camões, сучасна вимова МФА: [luˈiʃ vaʃ dɨ kaˈmõĩʃ], українське написання походить від старопортугальської Camoens, близько 1524 — †10 червня 1580) — португальський поет, що вважається найбільшим португальським поетом в історії.
Луїс Ваз де Камоенс | |
Портрет роботи Франсуа Жерара | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.«Лузіади»
ред.- Отож, віддам я шану заразом
Державцям тим, які в блаженні роки
По Африці та в Азії кругом
Скорили землі, де цвіли пороки;
І тим, які відвагою й добром
Безсмертя здобули, як дар високий.
Нехай мистецтво й геній в наші дні
Поможуть їх звеличити мені.
- (Пісня І // С. 17)
- О небезпеки, що встають стосило!
О шлях життя непевний і хисткий,
Де без надії ми довіку блудим,
Бо доля плутає дороги людям!
На морі скільки раз грозить їм смерть,
Яку несуть хвороби та негода!
І на землі їх косить круговерть —
Неправда і нужда, війна й незгода!
Де ж людям віднайти надійну твердь,
Якщо супроти них встає й природа,
І небо посилає кару й жах
Супроти цих малих земних комах?
- (Пісня І // С. 51—52)
- А Герострат спалив і храм Діани,
Творіння Ктесіфонтове святе,
Щоб залишити слід, нехай поганий,
Щоб світ довічно пам'ятав про те.
Якщо так чинить шанолюб захланний,
І слава імені його росте,
Тоді яку повинен мати славу
Той, хто в трудах здобув її по праву?
- (Пісня ІІ // С. 91)
- Королю славний,
Пошліть мене на меч, в огонь і в сніг, —
За вас життя віддам я заохотки,
Хоч прикро, що воно одне й коротке.
- (Пісня ІV // С. 168)
- Якщо в природи вічну таїну
Проникнете своїм нескромним зором,
Осягнете стихію вод страшну
І те, що сховане за цим простором,
Куди не зву нікого й не тягну,
І далі, шкодячи мені, за морем
Хоробро й сміливо там по землі
Війною підете, жорстокі й злі.
- (Пісня V // С. 191)
- О, як же треба править королям,
Глядіть, щоб радники чи фаворити
Були сумлінні й добродійні там,
Де треба щирість і любов явити!
Тому, як це належить владарям,
Їм і в торговій справі ваговитій
Слід покладатись на здоровий глузд,
Поради слухать тільки з чесних уст.
- (Пісня VІІІ // С. 294)
- Той, хто безглуздо чинить підле зло
Могуттям влади, що йому надана,
Не переможе, — перемога там,
Де справедливість разом із життям.
- (Пісня Х // С. 363)
Джерело
ред.- Камоенс, Луїс де. Лузіади: Поема / Пер. з порт. М. Литвинця; Передм. О. Гончара; Післям. О. Алексеєнко. — К.: Дніпро, 1987. — 447 с.