Любомир Левицький

Любоми́р Леви́цький (ім'я при народженні Кобильчук Любомир Васильович, 17 вересня 1980, Верховина, Івано-Франківська область) — український кінорежисер, сценарист, продюсер та спікер. Режисер першого українського трилера «Штольня». Позиціює себе на ринку як режисер, що будує міст між Україною та США.

Любомир Левицький

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

«Певний час я робив кіно для молодої аудиторії – студентів, підлітків, – і надавав увагу більше формі. Якщо сьогодні подивитись назад, то герої тих фільмів були трошки інфантильні. Із початком повномасштабної війни все дуже змінилось. І я змінився: знайшов себе в мілітарній темі». — про те, що під час повномасштабної війни змістив свій фокус режисера з ігрового кіно на зйомку документальних і псевдодокументальних фільмів у інтерв'ю "Українській правді" Нам не сподобається голлівудське кіно про українську війну – режисер Левицький (22 вересня 2024 року)

«У мене навіть є друзі, які називають мене "Штольневич". Я колись мріяв, щоб це кіно забули, соромився його дуже, не розумів його цінності до кінця. Але це був перший україномовний фільм, який наробив багато галасу свого часу. Тому я так кажу, щоб одразу зорієнтувати людей. У мене багато випадків було, коли люди під час розмови дізнавалися, що я колись зняв "Штольню", і в них змінювався навіть тон розмови, одразу якась повага з'являлася. Одного разу в мене була розмова із Катериною Ющенко, і вона згадала дуже цікавий момент, коли діти під час перегляду "Штольні" сказали Віктору Ющенку: "Дивись, тату, це – голлівудське кіно українською мовою". Це його дуже надихнуло і стало одним із емоційних тригерів, щоб ініціювати україномовний дубляж голлівудської продукції. Після цього фільму стався величезний приріст студентів у вузи: і в Карпенка-Карого, і в університет Поплавського. Вони пішли вчитись на режисера, бо повірили, що в Україні можна знімати українське кіно». — про в інтерв'ю "Українській правді" Нам не сподобається голлівудське кіно про українську війну – режисер Левицький (22 вересня 2024 року)

«Мої фільми – наче голлівудське кіно по-українськи. І основна моя мета – щоб українці, сидячи в кінотеатрі, відчували себе повноцінними, щоб розуміли, що у нас теж є своє кіно класне. Раніше ми конкурували не лише з голлівудськими фільмами, а й із російськими. І коли українці дивилися російське кіно і називали його "отєчествєнним", у мене просто ком у горлі ставав. Мені хотілося, щоб наше кіно крутіше виглядало. Влітку 2022 року я сидів вдома і думав, як можу бути корисний країні як режисер. І зрозумів, що це може бути завдяки документалістиці. Але я – не документальний режисер. Мої колеги не дадуть збрехати, що це – зовсім інша професія, дуже близька до журналістики. І я тоді подумав: "Окей. Візьму історії, які у мене будуть викликати мурахи, і буду робити так, як вмію. Спробуємо, що з цього вийде". Так народилася перша історія "Іди за мною". Це – документальний фільм про першу у світі рятувальну операцію дроном». — про свою еволюцію, як режисера в інтерв'ю "Українській правді" Нам не сподобається голлівудське кіно про українську війну – режисер Левицький (22 вересня 2024 року)

«Я – режисер-візіонер і намагаюся робити те, що в нас буде, а не те, що в нас сьогодні є. Мені би дуже хотілося, щоб наші військові виглядали так, як американські. Бо якщо ви подивитесь американське кіно, голлівудське, то це – чиста пропаганда американської армії. Я не бачу в цьому нічого поганого. Американську армію створив Голлівуд. Гадаю, наші військові крутіші в тисячу разів багато в чому. І якби у нас були технічні і фінансові можливості, ми б побачили, хто насправді перша армія у світі. Мені хочеться в моїх фільмах створювати атмосферу, яка буде мотивувати людей, працюватиме на рекрутинг. І я знаю багатьох людей, які ухвалили рішення підписати контракт після перегляду цієї стрічки. Прямо в кінозалах до нас підходили люди». — про фільм про війну "Ми були рекрутами" в інтерв'ю "Українській правді" Нам не сподобається голлівудське кіно про українську війну – режисер Левицький (22 вересня 2024 року)

«Треба дуже правильно балансувати з наративами. Сьогодні треба робити акцент на переможній історії людей. Тому що ті ж самі американці звикли до героїв. Вони виховані Голлівудом на супергероях. Вони люблять героїв, допомагають героям, хочуть бути поруч з героями». — про те, яке кіно про війну українські режисери мають створювати зараз для західної аудиторії? в інтерв'ю "Українській правді" Нам не сподобається голлівудське кіно про українську війну – режисер Левицький (22 вересня 2024 року)

«Перша причина – американська армія не воює в Україні. Друга – американці чекають героїв-переможців: голлівудські студії не будуть ризикувати вкладати багато мільйонів доларів в кіно про героя, який сьогодні, можливо, переможець, а завтра, можливо, вже ні. Третє – нам не сподобається голлівудське кіно про українську війну, тому що це буде зовсім поверхнева історія, тому що американцям дуже складно буде зрозуміти, хто такий український герой. Якщо ми самі зараз не візьмемо переможні історії наших нових героїв і не почнемо їх засовувати буквально в глотки всьому світу, ми просто програємо». — про те, чому Голлівуд сам досі ще не зняв жодного фільму про українську армію, якою зараз всі захоплюються в інтерв'ю "Українській правді" Нам не сподобається голлівудське кіно про українську війну – режисер Левицький (22 вересня 2024 року)

«Базово Росія не має ніяких шансів у Голлівуді. Більше шансів має в Європі. Приклад цьому те, що зараз відбулося у Венеції на кінофестивалі. Тобто гроші не пахнуть, а Кремль грошей своїх на це не шкодує. Вони будуть і далі розміщувати на великих платформах свої роботи. Максимально лобіювати це все. І нам не треба сьогодні намагатися кричати світу, ай, росіяни погані. Це вже факт. Нам треба сьогодні протиставляти їм свої перемоги, своїх класних людей». — про те, як взагалі росіяни почуваються зараз у Голлівуді в інтерв'ю "Українській правді" Нам не сподобається голлівудське кіно про українську війну – режисер Левицький (22 вересня 2024 року)

«У нас насправді така ситуація і з багатьма акторами склалась. І Дмитро Ступка за кордоном зараз, і Богдан Юсипчук за кордоном… Це – їхнє рішення. У нашому фільмі "Ми були рекрутами" є друг Істок, який сказав: "Ті, хто сьогодні за кордоном, не заслуговують повертатися назад. Нехай живуть там, нехай будуть щасливі там, хай роблять, що хочуть. Але вони не можуть претендувати на нашу перемогу і розділити її з нами". Це може здаватися дуже легко: виїхав, потім приїду, повернусь. Не вийде. Я теж міг залишитися в США. У мене є грін-карта і я через кілька років міг отримати американський паспорт, бути американцем і ходити розказувати всім, що мені пофіг, бо я громадянин іншої країни. Але я дуже люблю свою землю і місія, яку я виконую сьогодні навіть у цих документальних невеликих фільмах, більша, ніж я б зробив п'ять фільмів для Warner Brothers». — про ставлення до того, що Потап (з ним знімали кліпи і працювали) та інші українські артисти під час повномасштабної війни опинилися поза межами України в інтерв'ю "Українській правді" Нам не сподобається голлівудське кіно про українську війну – режисер Левицький (22 вересня 2024 року)

«Ні. І взагалі сьогодні я буду надавати перевагу ветеранам, людям, які тут роблять дуже багато, тому що це – чесно. Тобто люди мають розуміти, що за свої помилки треба платити. Є люди, які виїхали за кордон давно, але які допомагають. Це – зовсім інша історія. А є люди, які просто живуть своє життя та й живуть. Я зараз не кажу про те, що в них треба відібрати паспорт, вони не заслуговують просто на те, щоб розділяти з нами подальше життя українців та й все». — про те, чи зможуть такі актори й артисти, які під час війни опинилися поза межами України, потім зніматися у фільмах в інтерв'ю "Українській правді" Нам не сподобається голлівудське кіно про українську війну – режисер Левицький (22 вересня 2024 року)

«У нашій індустрії зараз відбувається велика криза. Величезна криза. Гадаю, це одна з найбільших криз, яка існувала. Дуже багато акторів виїхало. Багато дівчат повиїжджало. Але з дівчатами не така проблема, бо актрис у нас більше, ніж акторів. Проблема ще й у тому, що не всі актори хочуть грати військових. Наприклад, Дмитро Рибалевський. Ми знімали соціальні ролики, і мені потрібен був актор, який зіграє військового. Саме актор, бо задачі непрості були. Я звернувся до Міті, але він каже: "Я не зможу. Я не зможу надягати форму в кадрі, якщо я її не ношу зараз в реальному житті". І мене це прям так пробрало. Уявляєте собі? Актор під час війни, не маючи багато зйомок, відмовляється від оплачуваної ролі, тому що не може знятися у формі, яку не носить у житті. І я думаю: "Блін, Мітя, як це круто!". І таких історій багато є». — про ситуацію на акторському ринку в інтерв'ю "Українській правді" Нам не сподобається голлівудське кіно про українську війну – режисер Левицький (22 вересня 2024 року)

«Кожен режисер має проєкти авторські й індустріальні. Наприклад, Ґай Річі знімає свої фільми і знімає, наприклад, для Діснея історію про Аладдіна. Тобто є речі, які просто треба прийти і зробити. Я би не сказав, що "Скажене весілля" прям шароварщина. Це кіно про українське село, про частину культури. Вона має свою аудиторію. Такі фільми теж треба. Але, звісно, це трохи не те кіно, яке я роблю». — про ставлення до того що знімав "Скажене весілля 3", котре критикують за культивування шароварщини в інтерв'ю "Українській правді" Нам не сподобається голлівудське кіно про українську війну – режисер Левицький (22 вересня 2024 року)