Маковецький Сергій Васильович

Сергій Васильович Маковецький (нар. 13 червня 1958, Київ, УРСР, СРСР) — радянський і російський актор театру, кіно і дубляжу українського походження. Народний артист Російської Федерації (1998). Лауреат Державної премії Росії (2000) та фігурант бази центру «Миротворець» через російську окупацію Криму.

Маковецький Сергій Васильович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

«Я можу відповідати вам як дилетант: мені це не подобається. Тут багато амбіцій, брудної політики. Церква в нас має бути єдиною. Але вона розкололася. І ми нічого вже не можемо з цим поробити. Ну що – криком кричати? Православ'я у всі віки намагалися знищити. А ми сьогодні робимо це своїми руками. Роздираючи людей на українців, росіян... Ось як мені бути? Я народився у Києві. Знаю, пам'ятаю та люблю нашу мову. У мене тут друзі, сестри. Могили батьків. Моє коріння. Значить я українець? Але я знімаюся у Росії. Москва для мене – рідне місто. Я там живу. Значить, я недоукраїнець, а росіянин... Хто я? Що тепер — розірватися, колесувати мене, четвертувати? Все, що зараз відбувається, — це політика. І мені здається, що ті, хто все це розкручує... вони просто не до кінця розуміють, який гріх творять. Я дивлюся на все те, що зараз відбувається між Росією та Україною, і мені хочеться запитати: "Хлопці, а ви не творите собі ворога?" Я не закликаю об'єднуватись. Тож вийшло, що ми тепер різні країни. Що Україна – самостійна держава. І я бажаю їй успіхів у її справах, у її незалежності. Для мене — щастя, якщо з цією країною все буде гаразд. Але це роздирання "наше - ваше" ... цього не розумію. І якщо так продовжуватиметься — нас просто прийдуть і завоюють. І, дозвольте додати, я щасливий, що наш Святіший Кирило таки приїжджав в Україну, і що його зустріли тут. Інше питання — як зустріли, але це вже зовсім інша історія. Нехай нам усім допомагає Господь». — про той факт, що в Україні існує дві православні церкви: російська та українська в інтерв'ю газеті "Сьогодні" Сергей Маковецкий: "Фильм Михалкова — жуткий, но правдивый" (15 березня 2010 року)

«Мені важко вибирати. Так, відверто кажучи, й не хочеться. Тому відповім так: я посол доброї волі. Я з'єдную всіх нас». — про те, хто більше росіянин чи українець в інтерв'ю газеті "Сьогодні" Сергей Маковецкий: "Фильм Михалкова — жуткий, но правдивый" (15 березня 2010 року)

«Таких місць багато. Звісно, це Андріївський узвіз. Мене страшенно засмучує його нинішній убогий стан. Але я все одно люблю цей вуличок. Мені здається, якщо місто має енергетика, то вона концентрується там. Ще дуже люблю пагорби там, де пам'ятник Леоніду Бикову. Зовсім приголомшливий вигляд». — про улюблені місця в Києві в інтерв'ю газеті "Сьогодні" Сергей Маковецкий: "Фильм Михалкова — жуткий, но правдивый" (15 березня 2010 року)

	«У літаку, що летить на гастролі в Новосибірськ, народні артисти, які ненавидять один одного, знову зчепилися в рукопашній сутичці. Під дією спиртного артист у бізнес-класі став некерованим… Максакова намагалася його утихомирити, але марно. Директор театру став готувати наказ про звільнення Сергія». — про протистояння між акторами, яке триває вже не один місяць Колишній киянин Маковецький, який мовчить про війну, у літаку побився з колегою Максаковою (7 листопада 2022 року)
	— актор Станіслав Садальський