Маріан Лупу

Маріан Ілліч Лупу (рум. Marian Lupu *20 червня 1966, м. Бєльці) — молдовський політик, лідер Демократичної партії Молдови. У 2005—2009 роках обіймав посаду голови Парламенту Республіки Молдова. В.о. Президента Молдови з 30 грудня 2010 до 16 березня 2012 року.

Маріан Лупу

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

«У Молдови є стратегічний інтерес до розвитку добросусідських, дружніх відносин із Україною. У нас свого часу «зависло» важливе питання. Я маю на увазі історію з передачею Україні ділянки дороги в районі молдавського села Паланки. Сьогодні питання Паланки вирішене. Наша двостороння зустріч із Віктором Януковичем на саміті глав держав країн Центральної Європи у Варшаві в травні цього року дала можливість поставити нові завдання та активізувати наш діалог. Нині ми готуємося до проведення 13-го засідання міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва. Найближчим часом ми проведемо зустріч на рівні співголів комісії. Думаю, не пізніше першої половини листопада засідання комісії відбудеться. За час «паузи» нагромадилася низка спірних питань нестратегічного характеру. Але в кого їх немає? З українського боку, наприклад, це питання з приводу «екологічного збору» на одноразову упаковку. З молдавського - з різного рівня акцизних зборів: на продукцію з Молдови цей рівень удвічі вище порівняно з тією самою продукцією, що поставляється з інших країн. Інший блок питань, який ми обговорювали під час мого перебування в Україні: демаркація кордону та взаємне визнання власності. Молдова в липні цього року ратифікувала додатковий протокол до угоди про взаємне визнання прав і регулювання відносин власності. За результатами наших переговорів, Верховна Рада в найближчі один-два тижні також ратифікує цей протокол. Це відкриє нам можливості для зняття бар’єрів, які гальмують процес взаємного визнання власності. Для України інтерес, передусім, має Дністровська ГЕС. Є зацікавленість у цілій низці об’єктів на території України з боку Молдови». — про те, що послужило поштовхом для активізації відносин Києва і Кишинева Про українсько-молдавське перезавантаження й казав в інтерв’ю DT.UA виконувач обов’язки президента, голова парламенту Республіки Молдова Маріан ЛУПУ (30 вересня 2011 року)

«Що ж до демаркації кордону, то тут особливих проблем немає. На північній ділянці близько 300 км кордону вже демаркували. На південній ділянці, по-моєму, 450–470 км також демарковано. По центральній ділянці, Придністров’ю, добру половину протяжності кордону узгоджено. Залишається два питання: демаркація кордону в районах Новодністровської ГЕС і Джурджулешті. Я запропонував під час зустрічі з п. Януковичем (на мій погляд, ми порозумілися), щоб технічна робота над такими спірними питаннями, як демаркація та власність, тривала не послідовно, а паралельно. Ми також можемо синхронізувати підписання офіційних документів з власності та демаркації кордону, зробити це в один день, в одному місці. Таким чином, знімаються різноманітні складнощі, підозри, і ми демонструємо, що з довірою дивимося на наші відносини, не намагаємося здобути для себе якусь вигоду на шкоду нашому партнеру». — про демаркацію українсько-молдовського кордону Про українсько-молдавське перезавантаження й казав в інтерв’ю DT.UA виконувач обов’язки президента, голова парламенту Республіки Молдова Маріан ЛУПУ (30 вересня 2011 року)

«Річ у тім, що в Республіці Молдова цю угоду ще не було представлено урядом країни в парламент. Ми обговорювали її й на рівні парламентів, і на зустрічах в уряді: українська діаспора в Молдові є найбільшою - близько 300 тис. чоловік. Це 3 тис. населених пунктів. В Україні приблизно 260 тис. молдаван. Йдеться про взаємний захист прав наших громадян, про допомогу, яку ми маємо виявляти у двосторонньому порядку - і з підручниками, і з літературою, і з культурним обміном. Ось чому ми домовилися, що після повернення додому в мене відбудеться дискусія з керівництвом уряду, з керівництвом міністерства закордонних справ для того, щоб чітко визначити перспективи ратифікації даної угоди». — про питання захисту прав українців після підписання в грудні 2009 року українсько-молдавської угоди про співробітництво з забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин Про українсько-молдавське перезавантаження й казав в інтерв’ю DT.UA виконувач обов’язки президента, голова парламенту Республіки Молдова Маріан ЛУПУ (30 вересня 2011 року)

«Що ж до «футбольної дипломатії», то ми не володіємо всією інформацією. Важливий той факт, що в Москві, у рамках останньої зустрічі у форматі «5+2», було оголошено про поновлення офіційного процесу переговорів. Відносно ж зустрічі в Німеччині прем’єр-міністра Молдови Влада Філата та керівника Придністров’я Ігоря Смирнова… У нас - експертів, парламентаріїв, членів уряду - є різні думки щодо неї. На мій погляд, найбільш важливо, щоб ці офіційні переговори справді були не формальними, як це було раніше. Для мене важливо, щоб будь-яка дипломатія давала конкретний, відчутний результат». — про особливості придністровського врегулювання та механізм пошуку точок дотику з Тирасполем Про українсько-молдавське перезавантаження й казав в інтерв’ю DT.UA виконувач обов’язки президента, голова парламенту Республіки Молдова Маріан ЛУПУ (30 вересня 2011 року)

«Важко уявити. Особистість п. Смирнова ніяк не узгоджується з концепцією просування цих переговорів. Навіть навпаки. І всі нинішні тілорухи Смирнова відносно переговорів можуть закінчитися з проведенням т. зв. виборів у самому Придністров’ї… Вважаю, якщо пан Смирнов залишиться, то навряд чи цей факт дасть додаткові шанси серйозному просуванню шляхом придністровського врегулювання. Але можна з певною дозою обережності припустити: якщо хтось інший буде біля керма адміністрації Тирасполя, це привнесе щось нове в переговірний процес. Утім, будемо щирими: на рівні прямого діалогу Кишинів ––Тирас­поль проблему врегулювання конфлікту складно зрушити з мертвої точки. При­дністровське питання, з одного боку, є внутрішнім для Республіки Молдова. Але, з урахуванням його геополітичної важливості для системи регіональної безпеки, цей регіон привертає пильну увагу багатьох гравців. Ось чому остаточне вирішення проблеми може бути тільки при підключенні учасників формату «5+2». Це правильний, збалансований формат відображає всю репрезентативність інтересів і реального впливу і в регіоні, і у світі. Ми, до речі, дуже вдячні за конструктивну позицію української сторони й сподіваємося на цей конструктив і надалі з урахуванням поваги до принципів суверенітету, незалежності та територіальної цілісності Республіки Молдова». — про те, чи можливий прогрес у придністровському врегулюванні, якщо Ігор Смирнов залишиться керівником Придністров’я Про українсько-молдавське перезавантаження й казав в інтерв’ю DT.UA виконувач обов’язки президента, голова парламенту Республіки Молдова Маріан ЛУПУ (30 вересня 2011 року)

«На мій погляд, тривалий час черговість питань у переговорному процесі вибудовується в такий спосіб: на першому місці - як назвати особливий статус Придністров’я; на другому - зміст цього статусу. Сторони відразу замикаються на першому питанні, і руки не доходять до другої, найважливішої частини. Слід поміняти їх місцями. Спочатку - розподіл функцій «центр-регіон», повноваження тощо. Повірте мені, коли ми підійдемо до обговорення питання «як назвати цю конструкцію?» переговори йтимуть набагато легше». — про реалістичний підхід Кишинева до процесу придністровського врегулювання Про українсько-молдавське перезавантаження й казав в інтерв’ю DT.UA виконувач обов’язки президента, голова парламенту Республіки Молдова Маріан ЛУПУ (30 вересня 2011 року)

«Питання не в тому, який формат прийнятніший, а в тому - який реалістичніший. Ми виявляли бажання інтегруватися в структури Євро­пейського Союзу на платформі Східних Балкан. Ми виходили з того, що ці країни перебувають на більш авансованій фазі юридичних відносин з Євросоюзом: у більшості з них уже є угоди про асоціацію, безвізовий режим, зону вільної торгівлі. Але ЄС ніколи не ідентифікував Молдову із цією географічною зоною. І Республіку Молдову було включено в ареал, що охоплюється програмою «Східного партнерства» разом з Україною. Коли ми говоримо про європейську інтеграцію, то розуміємо, що є кон’юнктура в межах самого Євросоюзу. З другого боку, потрібно визнати, що Молдова ще далека від відповідності всім стандартам ЄС. Тому, з огляду на те, що від Балканського пакета не одержуємо виразних сигналів, ми йдемо шляхом «Східного партнерства»». — про те, з ким інтегруватися в Європу: разом із Україною в рамках «Східного партнерства» або в рамках так званого Балканського пакета Про українсько-молдавське перезавантаження й казав в інтерв’ю DT.UA виконувач обов’язки президента, голова парламенту Республіки Молдова Маріан ЛУПУ (30 вересня 2011 року)

«Ми вважаємо ці заяви румунського керівництва позитивними з погляду підтримки евроінтеграційного курсу Республіки Молдова. Проте було б нерозумно з нашого боку відмовлятися від «Східного партнерства» в обмін на щось неіснуюче». — про те, що керівництво Румунії неодноразово озвучувало ідею Балканського пакета Про українсько-молдавське перезавантаження й казав в інтерв’ю DT.UA виконувач обов’язки президента, голова парламенту Республіки Молдова Маріан ЛУПУ (30 вересня 2011 року)

«У нас, в альянсі, є спільна програма. У кожної з трьох партій, звичайно, можуть бути якісь певні акценти. Але важливо те, що ми разом розробили й проголосували за нашу програму управління державою. І нашим відносинам з Україною в цій програмі приділено більше уваги. Ця програма - закон для всіх. Категорично можу ще раз підтвердити, що всі намічені плани та дії доводитимемо до завершення, маючи на це мандат, який відображає бажання і сподівання молдавського народу.». — про те наскільки консолідованою є позиція «Альянсу за європейську інтеграцію» у визначенні стратегії відносин з Україною Про українсько-молдавське перезавантаження й казав в інтерв’ю DT.UA виконувач обов’язки президента, голова парламенту Республіки Молдова Маріан ЛУПУ (30 вересня 2011 року)

«Придністров`я – це територія суверенної Республіки Молдова, ми на цьому стояли і стоятимемо». — про намір не відмовлятися від реінтеграції Придністров`я до складу республіки в ексклюзивному інтерв`ю журналу WEEKLY.UA Лупу не чув про ідею приєднання Придністров'я до України (2 вересня 2011 року)

«Я про такий сценарій не чув. Та й говорити про подібні сценарії серйозно не можна». — про спростування інформації, поширеної сайтом Wikileaks у березні 2011 року, в якій йшлося про підтримку молдавськими політиками ідеї приєднання Придністров`я до України в ексклюзивному інтерв`ю журналу WEEKLY.UA Лупу не чув про ідею приєднання Придністров'я до України (2 вересня 2011 року)

«Ми, у свою чергу, активно виступаємо за відновлення переговорів у форматі 5+2 (за участю Росії, України і ОБСЄ як посередників, а ЄС і США – як спостерігачів)». — про відсутність переговорів між Молдовою і Придністров`ям про врегулювання конфліктної ситуації через відсутність інтересу до них з боку Тирасполя. в ексклюзивному інтерв`ю журналу WEEKLY.UA Лупу не чув про ідею приєднання Придністров'я до України (2 вересня 2011 року)

«Цей конфлікт явно ідеологічного плану, він має іншу природу та інші перспективи». — про те, що на відміну від сепаратистських конфліктів у Грузії чи Азербайджані, ситуація у Придністров`ї ніколи не мала ні етнічного, ні релігійного характеру в ексклюзивному інтерв`ю журналу WEEKLY.UA Лупу не чув про ідею приєднання Придністров'я до України (2 вересня 2011 року)