Маріан Смолюховський
Мар'ян Смолюхо́вський (Маріан Смолуховський; пол. Marian Smoluchowski; 1872 — 1917) — польський фізик-теоретик і альпініст.
Маріан Смолюховський | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Я — поляк і залишусь поляком. Однак я давно відрікся від будь-якої громадської, політичної та національної діяльності: тоді, коли після матури[1] вирішив обрати науку за свою провідну зірку. Це основний принцип, якому я буду вірним і якому повинні поступитись всі інші міркування. |
|||||
Jestem Polakiem i Polakiem pozostanę. Wszak wyrzekłem się właściwie już dawno wszelkiej społecznej, politycznej i narodowej działalności: wtedy, gdy po maturze zdecydowałem się obrać naukę za gwiazdę przewodnią. To jest podstawowa zasada, której pozostanę wierny i wobec której muszą ustąpić wszelkie inne względy. | |||||
— лист до Алоїза Гефлера, який у гімназії прищепив Смолюховському любов до природничих наук, листопад 1915[2] |
Точні науки, визнаючи лише закони природи і власний людський розум, завжди були антидотом, були протиотрутою проти сліпої віри в авторитети, проти невільницької прислужливості умів. |
|||||
Nauki ścisłe, uznające tylko prawa przyrody i własny rozum człowieka, były zawsze antidotum, były odtrutką przeciwko ślepej wierze w autorytety, przeciwko niewolniczej służalczości umysłów. | |||||
— виступ під час з'їзду членів Товариства вчителів вищих шкіл, 27 травня 1917[2] |
Кожен з нас спостерігав явище опалесценції нескінченну кількість разів, коли захоплювався блакиттю неба або жаром сонця, що сходить. Якби повітря було цілком прозорим і однорідним середовищем, то вдень небо також мало б бути чорне і тільки тóму, що воно до певної міри мутне, небо завдячує свою яскравість і блакитний колір… Блакить неба є очевидним доказом правильності атомістики для всіх, хто вміє читати в книзі природи, бо цей колір доводить, що повітря має зернисту структуру. |
|||||
Każdy z nas obserwował zjawisko opalescencji nieskończoną ilość razy, gdy podziwiał błękit nieba lub żar wschodzącego słońca. Gdyby powietrze było środowiskiem zupełnie przezroczystym i jednorodnym, niebo także za dnia musiałoby być czarne i tylko temu, że jest ono do pewnego stopnia ośrodkiem mętnym, zawdzięcza niebo swoją jasność i błękitną barwę… Błękit nieba dla każdego, kto umie czytać w księdze przyrody, jest oczywistym dowodem słuszności atomistyki, gdyż dowodzi on, że powietrze posiada strukturę ziarnistą. | |||||
— публічне засідання Польської академії знань, 20 травня 1911[2] |
Із того, що дали мені гори, три речі я вважаю найгарнішими: |
|||||
Z tego co dały mi góry, trzy rzeczy uważam za najpiękniejsze: | |||||
— лист від 16 листопада 1916[2] |
Про Смолюховського
ред.Він зараховував себе до романтиків, тобто до типу дослідників, які прагнуть розв'язати багато таємниць одночасно й ніколи не знаходять спокою. |
|||||
Zaliczał siebie do romantyków, a więc do typu badaczy żądnych rozwiązania wielu tajemnic równocześnie, nie znajdujących nigdy spokoju. | |||||
— Зофія, дружина Смолюховського[2] |
Його ім'я назавжди асоціюватиметься з першим розквітом атомної теорії.[3] |
|||||
— Арнольд Зоммерфельд, німецький фізик-теоретик |
Примітки
ред.- ↑ іспиту на атестат зрілості
- ↑ а б в г д Marian Smoluchowski — wybitny polski fizyk przełomu XIX i XX wieku / Barbara Morawska-Nowak. — 2017. // Wszechświat. — T. 118, z. 10/12 (2017), s. 303-310.
- ↑ Fuliński, A. (1998). On Marian Smoluchowski's life and contribution to physics. Acta Physica Polonica Series B, 29(6), 1523-1537.