Марія Конопницька

Марія Конопніцька або Конопницька (1842—1910) — польська письменниця, великий майстер польської реалістичної прози і поезії другої половини XIX століття.

Марія Конопницька

Марія Конопницька

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

...в тривожному збентеженні думок починаєш відчувати: так, повне щастя не в тому, щоб мати чоловіка... Ти загинеш, якщо тільки зі всією енергією пробудженої душі не захопишся якоюсь ідеєю, далекою від твоїх буденних клопотів, як небо від землі, якщо не поставиш перед собою в думках високої мети...

Автор ніколи не повинен, на мою думку, піддаватися омані мильних бульок, які носяться в його уяві. Він повенен триматися тверезого реалізму, щоб у його межах використати щасливий дар — уміння бачити прекрасне у звичайних проявах щоденного життя.

Цитати про неї

	Що за чудовий вірш надруковано в 29 номері «Ілюстрованого тижневика» під назвою «В горах»! Я почав читати його неприхильно, як і всі журнальні віршики, а закінчив з почуттям захоплення. Він звучить, як мазурка Шопена, його тональність чудова. Він — мов гірська луна. Під ним я побачив підпис: Марія Конопніцька. Я не знаю поетеси з таким прізвищем. Але у цієї пані чи панни справжній талант, що виблискує, як сонячний промінь, у кожному рядку її вірша. — Стаття «Американські нотатки» у варшавському часописі «Ілюстрований тижневик» (1877 рік).
	— Генрик Сенкевич

	Наївна надія, яка місцями пробивається ще в її перших віршах, — надія, що пропасть між покривдженими й упривілейованими можна зарівняти любов'ю, взаємним пізнанням і братерством, зазнала [тут] важкого удару. — Про поему «Пан Бальцер у Бразилії»
	Франко Іван. Твори, т. XVIII, стор. 176.
	— Іван Франко

	Всі муки, що гноблять польського селянина на батьківщині, що з рідної землі женуть його в далеку чужину, а звідти назад у рідний край, всі надії і розчарування далекої, повної на усілякі пригоди подорожі, всі добрі і злі прикмети польського селянина задумала вона зібрати в цьому творі як у випуклому дзеркалі і показати в золотій оправі поезії. — Про поему «Пан Бальцер у Бразилії»
	Франко Іван. Твори, т. XVIII, стор. 176.
	— Іван Франко

Цитати із віршів

	Не осквернять вороги наш дім І нашу мову не торкнуться більше — «Присяга» — Вірш став популярною патріотичною піснею. У роки Другої світової війни вона була гімном Війська Польського, створеного польськими патріотами в 1943 році в СРСР.[1]
	— Марія Конопницька "Присяга"

	Тримати ми будемо Польщі стяг, Поки остання година не гряне, Поки не рухне мертвий ворог І хрестоносних орд не стане. Ми захистимо наш рідний поріг, Нехай нам допоможе Бог!
	— Марія Конопницька "Присяга"[6]

	Не плюне нам пруссак в лице, Наш край не буде онімітий, Зімкне нас у вузьке кільце Вільний дух, який вічний, І золотим затрубить рог,— Нехай нам допоможе Бог!
	— Марія Конопницька "Присяга"[6]

	Не приходь до мене в дні щастя і любові, Коли подібне життя палаючої Аврорі. Не приходь до мене в дні щастя і любові, Коли, вогонь-пожар утеплиться в крові І спалахнуть груди, хвилюючись, як море.
	— Марія Конопницька "Призыв"[6]

	Той піде за бороною По своїй землі весною. Хто простий народ жаліє. Чиї слова, як сонце, гріє.
	— Марія Конопницька "Этот плуг, соха и поле"[6]

	Хто допомогти сердечно рад Всім і кожному — як брат. Лиш тому коса крива, У кого душа жива
	— Марія Конопницька "Этот плуг, соха и поле"[6]

	Свищуть кулі на війні, Бродить смерть в диму, в вогні. — "Как король шел на войну" - Цей вірш став улюбленою піснею робітників на початку XX століття. Її співав прославлений російський співак Ф. І. Шаляпін.[1]
	— Марія Конопницька "Как король шел на войну"[6]

Джерела

• Конопніцька Марія. Пан Бальцер у Бразилії: Новели. — Перекл. з польск. Валентин Струтинський; Передм. Григорія Вервеса. — Київ: Дніпро, 1974. — 501 с. — (Вершини світового письменства, том 18).