Матешко Анатолій Миколайович
Анато́лій Микола́йович Мате́шко (29 вересня 1953, Гостомель, Київська область, Українська РСР) — радянський та український актор, кінорежисер. Член Національної спілки кінематографістів України. Брат актриси Ольги Матешко.
| Матешко Анатолій Миколайович | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати ред.
«Цю нішу давно і міцно зайняли американці, тому знімати перший український фантастичний фільм це досить ризиковане рішення... В процесі жалкували, що взялися за роботу над цією стрічкою? Американці, звичайно, просунулися дуже далеко в цьому жанрі. Будемо реалістами: нам їх наздогнати неможливо. Проте в них немає монополії на історію про супергероя. Якщо вже на те пішло, то американський кінематограф теж запозичив цю ідею з Нового Завіту. |
«З усіх фільмів я б відокремив "Трубач". Для України цей фільм досі є унікальним, до нас ще не робили дитячих мюзиклів. Мені завжди цікаво робити фільми, які до мене ще ніхто не робив. А найцікавішим, звичайно, є той, над яким працюю в данний момент.» — про три власних фільмів, над якими працювати було найцікавіше в інтерв'ю РБК "У нас є актори варті Оскара": режисер Анатолій Матешко про те, чого дійсно не вистачає українському кіно (12 березня 2018 року) |
«Дійсно, Леонід Биков багато чому мене навчив. Він дивував своїм перевтіленням в роль. Наприклад, постійно жив у "костюмі" свого героя, ніби лягав і вставав в образі "Маестро". Саме його тотальне проникнення в образ - неймовірно надихало, заворожувало, захоплювало всіх, хто знаходився поруч» — про досвід роботи з культовим режисером Леонідом Биковим в інтерв'ю РБК "У нас є актори варті Оскара": режисер Анатолій Матешко про те, чого дійсно не вистачає українському кіно (12 березня 2018 року) |
«Український кінематограф тільки-но почав пробуджуватися і ставати на ноги. Він сам для себе ще не сформулював відповідь на це питання. Найближчим часом в нас з'являться картини, які і дадуть відповідь. Фільми "Стрімголов", "Припутні", "Коли падають дерева" вже близькі до цього» — про розвиток українського кінематографу в 2014-2018 роках у інтерв'ю РБК "У нас є актори варті Оскара": режисер Анатолій Матешко про те, чого дійсно не вистачає українському кіно (12 березня 2018 року) |
««Буржуя» знімали на плівку. Зараз знімаю на нову відеокамеру Hay definishn — якість зображення максимально наближена до якості зображення на плівці. Така камера полегшує і прискорює процес. У найкоротші терміни можу подивитися результат, оминаючи таку копітку ланку виробництва, як проявлення й обробка плівки. Але в кіновиробництві, окрім високих технологій, важливий високий професіоналізм. Якщо оператор не вміє виставити грамотно світло, то він не зробить цього, скільки б не перевіряв зображення на моніторі і яку б надсучасну камеру йому не дали. Якщо говорити про режисерів, то багато хто з тих, котрі прийшли сьогодні в кіно, не мають елементарних фахових навичок: не знають, що таке «дія». Як поставити завдання актору? Їм на роду написано «мило» знімати, тому що професією не володіють. |
«Та я і раніше фільми знімав швидко. В другій половині дня вже усіх додому відпускав. Хоча на початку зйомок «Буржуя» відчув нокаут. Увійти в цей ритм тяжко фізично. Головне — навчитися робити час, організовувати його. Зараз я навіть не усвідомлюю себе режисером, тому що це вже не робота, а спосіб життя. Коли зйомки закінчуються, можу протриматися без роботи максимум тиждень. І в нас уся знімальна група навчилася так працювати — по 20 годин на добу. Це класні професіонали! У оператора Сергія Борденюка освітлювачі як годинник працюють! Художник Євгенія Лисецька маленький Голлівуд мені побудувала! (У нас зараз у сценарії перекидання в часі від революції до сьогоднішнього дня.) Євгенія Юревич 30 років у кіно пропрацювала. Весь реквізит на ній! Це колосальна праця плюс матеріальна відповідальність! Ці люди ще і вміють передати секрети своєї професії молодим! Вони працюють не заради того, щоб якомога швидше забрати гроші і піти додому. Вся знімальна група щиро і дружно вболіває за результат. І якщо спочатку нас дещо пригнічував майбутній обсяг роботи, то зараз усім сумно, що зйомки йдуть до завершення.» — про шалений ритм серійного виробництва в інтерв'ю РБК АНАТОЛІЙ МАТЕШКО: «ГРОШІ, ЯКІ ЗБИРАЮТЬСЯ ВИТРАТИТИ НА ОДИН ПСЕВДОШЕДЕВР, КРАЩЕ Б ВІДДАЛИ КІНОФАКУЛЬТЕТУ» (28 жовтня 2005 року) |
«Співпраця з нею була цікавою. Насправді, ще десять років тому я пообіцяв Маші зняти її у своєму кіно. Весь цей час вона терпляче чекала. До речі, на кастинг роль головної героїні прийшла разом з іншими претендентками. Маші не робили жодних поблажок. Вона дійсно краще за інших підійшла на роль Тамари. Акторські дані телеведучої, з якими вона прийшла до нас на знімальний майданчик, дуже відрізняються від того, що можна було побачити наприкінці роботи. Маша дуже зросла. Мені завжди приємно дивитися, коли людина розвивається. Особливо, якщо я доклав до цього якихось зусиль. У кіно дуже важливою є фактура: зовнішність, дані від природи. Глядачам, на мою думку, зовсім нескладно повірити в те, що героїню люблять двоє, троє мужиків. Я тільки в кінці зйомок дізнався, що Маша чудово танцює, інакше обов'язково використав би це в серіалі». — про участь у зйомках Маші Єфросиніної в інтерв'ю газеті «Факти» Анатолий Матешко: "На премьере "Тройной защиты" я так разволновался, что даже хотел сбежать" (21 липня 2016 року) |
«То був чудовий період! «Буржуй» посідає окреме місце у моїй творчій біографії. Це був зовсім інший час, інша країна. Тоді в Україні серіали, власне, не знімалися. Ми стали в цій справі першопрохідниками. Як нам це вдалося? Досі не знаю, що відповісти на це запитання. Напевно, все вийшло з переляку. Пам'ятаю, колеги мені казали: «Що ти вплутуєшся? Це зовсім не для тебе. Треба знімати кіно, а не якусь серіальну нісенітницю». Але я завжди був трудоголіком і зупинити мене було неможливо. Нині ситуація зовсім інша». — про оцінку одного з перших українських детективних серіалів — «День народження Буржуя» в інтерв'ю газеті «Факти» Анатолий Матешко: "На премьере "Тройной защиты" я так разволновался, что даже хотел сбежать" (21 липня 2016 року) |
Примітки ред.
