Махтумкулі
Махтумкулі́ (туркм. Magtymguly Pyragy, перс. مخدومقلی فراغی Makhdumqoli Faraghi, псевдонім — Фрагі́; *1733, с. Хаджіговшан — †1793, там же) — туркменський поет, родоначальник туркменської літератури.
| Махтумкулі | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати
ред.- Лиха доля — круговерть.
На землі панує смерть.
- (Батьківщину хай шукає // С. 33)
- Місяцевидна, люба, ти.
В пітьмі, як зорі, очі сяють.
Я не боюся сліпоти —
До слуху лине пісня з раю.
- (Очі сяють // С. 66)
- Троянда мого серця спить.
Я слова проронить не смію.
Збудися, чуєш, хоч на мить —
Від захвату й душа німіє.
- (Не смію // С. 146)
- Що з світом сталось — йде він з молотка…
Щось не збагну, невже це кінець віку?
- (Не розумію мови серця, друзі // С. 183)
Джерело
ред.- Махтумкулі. Поезії / Пер. з туркменської, упорядкування та передмова Павла Мовчана. — К.: Дніпро, 1983. — 198 с.
