Мерзлікін Микола Іванович
Микола Іванович Мерзлікін (1 вересня 1936, Київ, Українська РСР — 27 червня 2006, Київ, Україна) — радянський, український актор та режисер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1979). Лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка (1999). Народний артист України (2002)[1].
| Мерзлікін Микола Іванович | |
 Стаття у Вікіпедії
|
Цитати ред.
«Розкрити таїну народження Театру так само неможливо, як і таїну найкращих робіт великих трудівників сцени. На мій погляд, музично-сценічне мистецтво нашого театру за роки свого існування поєднало у єдиний творчий організм однодумців вокалу, балету, симфонічного оркестру, хору, захоплених спільною естетичною та етичною програмами. У театрі зібралися та об’єдналися творці на якихось нових засадах, із своєю системою художніх та моральних координат. Царство Музики виліпило нас за своїм образом і подобою в сценічному просторі. Прагнемо ми цього чи ні, але ми вже несемо на собі відбиток тих традицій, перед якими схиляємося, відбиток впливу того режисерсько-диригентського начала, через яке вирішуються проблеми органічності постановок, відбиток власного, що певним чином розвивається, таланту всіх працівників нашого театру». — про свою роботу в Київському академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва Пам’ятаємо видатного Майстра |
«Не можна просто взяти і перенести систему Станіславського на оперну сцену, опера має свої закони – музичного розвитку, музичної драми. Тут музика народжує дію. З іншого ж боку, це насамперед театр. Актор оперного театру не промовляє монолог, він співає. А глядач не просто відчуває насолоду від його красивого голосу, він хоче знати, що саме артист виражає своїм прекрасним вокалом. У цьому виражається уміння – і режисерське, і акторське. У цьому ж і найбільша складність. Але треба сказати, що в нашому театрі всі вокалісти – чудові актори». — про те, що в опері драматургія закладена в музиці Пам’ятаємо видатного Майстра |
Примітки ред.
