Микольська Наталія Ярославівна

Микольська Наталія Ярославівна (6 листопада 1980, смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області, Української РСР) — українська технологічна підприємиця, юристка, заступниця міністра економічного розвитку і торгівлі України — Торговий представник України (з 8 квітня 2015 по 22 серпня 2018). Засновниця платформи SheExports та Центру Trade+ у Київській школі економіки.

Микольська Наталія Ярославівна

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Друга особа на посаді Торгового представника України в урядах Арсенія Яценюка і Володимира Гройсмана (після Валерія П'ятницького).

Цитати

«Ми не можемо заборонити українському бізнесу експортувати до РФ. Коли перед бізнесом лежить контракт і можливість отримати валютну виручку з будь-якої країни, бізнес зробить все, щоб це отримати. Якщо він сплатить податки, створить робочі місця, то, я думаю, бізнес має право робити те, що він вважає за потрібне. Тут немає нічого протиприродного. Держави-сусіди, особливо ті, що були у одній системі виробничих ланцюжків, завжди будуть торговельними партнерами. Але і ми, і бізнес розуміємо, що ситуація на цьому ринку може швидко змінюватися. Тому ті, хто раніше експортував до РФ, шукають і зараз вже успішно знаходять інші ринки». — про те, що попри санкції, торговельні заборони Україна нарощує експорт і до ЄС, і до Росії в інтерв'ю ВВС Україна Наталія Микольська: "Ми не можемо заборонити експорт до Росії" (18 травня 2017 року)

«Зростання експорту до РФ можна пояснити і тим, що у перші два місяці 2016 року наш експорт був фактично заблокований. Це була первинна заборона транзиту, запровадження мит. Тобто є ефект низької бази порівняння». — про причини зростання експорту до РФ з Ураїни в інтерв'ю ВВС Україна Наталія Микольська: "Ми не можемо заборонити експорт до Росії" (18 травня 2017 року)

«Насправді ми не говоримо про "експортний прорив". Ми говоримо про те, що у нас має початися зростання експорту після довгого періоду падіння. Оскільки у 2016 році у нас навіть порівняно із 2015 було скорочення на 4,6%, то цього року ми, як уряд, поставили за мету зробити все, щоб український експорт почав зростати. Вже бачимо первинні ознаки цього. Насамперед, це зростання відбувається за рахунок покращення кон'юнктури на світових ринках на українську продукцію. Наприклад, зросла світова ціна на залізну руду. Відповідно зросли й об'єми валютної виручки, яку ми отримуємо від експорту. Але важливо, що у нас також відбувається зростання експорту товарів легкої промисловості, механічного і електричного обладнання, а не лише сировинного експорту». — про зростання експорту з України після довгого періоду падіння в інтерв'ю ВВС Україна Наталія Микольська: "Ми не можемо заборонити експорт до Росії" (18 травня 2017 року)

«Ну, тут ще питання, що вважати сировиною. Наприклад, олія - це не сировина, а продукт первинної переробки. Метал - це також продукт первинної переробки. Але звичайно, наше завдання в тому, щоб експортувати якомога більше продуктів з доданою вартістю». — про складники експорту з україни в інтерв'ю ВВС Україна Наталія Микольська: "Ми не можемо заборонити експорт до Росії" (18 травня 2017 року)

«...для перспективних країн ми беремо до уваги, як швидко буде рости їхній ринок, наскільки там зростатиме споживання, наскільки цей ринок є закритим чи відкритим з точки зору тарифного і нетарифного захисту, чи існують якісь перешкоди для українських товарів. Бо на наших історичних ринках - Казахстану, Туркменістану, Азербайджану - для нас найбільшою перешкодою є заборона транзиту РФ. До того ж, деякі з них не є великими ринками». — про економічні втрати України через заборону транзиту через рф в інтерв'ю ВВС Україна Наталія Микольська: "Ми не можемо заборонити експорт до Росії" (18 травня 2017 року)

«Єгипет є одним з найбільших ринків для української продовольчої лінійки. А також одним із ринків, куди зараз постачається українська металургійна продукція. В контексті розвитку їхньої економіки, модернізації, Єгипет може стати одним із найбільших ринків для українського машинобудування. Він може стати важливим ринком для наших інформаційних і комунікаційних технологій». — про перспективи експорту до Єгипту в інтерв'ю ВВС Україна Наталія Микольська: "Ми не можемо заборонити експорт до Росії" (18 травня 2017 року)

«Якщо ми говоримо про альтернативний маршрут поставки товарів до Китаю, то я би не назвала проект неуспішним. Можливо, він не розвивається так швидко, як хотілося б. Але нещодавно колеги з Мінінфрастурктури доповідали, що Азербайджан відкриває ще один маршрут поставок товарів до Казахстану, й варіативність постачань збільшиться. Це також і питання інфраструктури в Україні. Ремонту наших поромних переправ, підключення додаткових операторів. Проект рухається, й ситуації, як було раніше, коли машини стояли по кілька тижнів, немає. Проте, дійсно, обмеження на цьому маршруті не дають можливості експортерам нарощувати поставки. Якщо у Південний Китай ми можемо постачати морем, то у Північний єдиний шлях - лише через Чорне море, Каспійське море і так далі». — про можливості розширення експорту до Китаю в інтерв'ю ВВС Україна Наталія Микольська: "Ми не можемо заборонити експорт до Росії" (18 травня 2017 року)

«Основне питання з ринком США - просування продукції. Ринок дуже великий, але дуже конкурентний. Але пам'ятаючи про Угоду про вільну торгівлю із Канадою, потік на цей континент може збільшуватися. Багато компаній розглядають для себе Канаду як якірного дистриб'ютера. Думаю, що для нашої нішевої продукції цей ринок може бути дуже цікавим, зокрема для сектору послуг. І не лише у сфері комунікаційних технологій, але й експорту креативних послуг - продакшину, дизайну - тут ми вже відчуваємо затребуваність». — про вихід на ринок послуг у США в інтерв'ю ВВС Україна Наталія Микольська: "Ми не можемо заборонити експорт до Росії" (18 травня 2017 року)

«Сектори обрали на основі кластерного підходу. При цьому ми враховували наявні на сьогодні ресурси і конкурентні переваги та зростаючий попит на закордонних ринках. Перший блок - це сектори, де ми вже бачимо зростання. Це харчова промисловість - і тут ми говоримо про готові продукти, а не про аграрну сировину. Це сектор інформаційних і комунікаційних технологій, бо як правило, ми зосереджуємося на експорті товарів, але експорт послуг має високу додану вартість. Далі ми беремо сектори, які колись були чемпіонами, але зараз через торговельну агресією РФ і ситуацію на Сході країни втратили частину своїх ринків в СНД. В тому числі й через заборону транзиту. Це машинобудування і авіабудування. Ці сектори можуть дати за певних умов достатньо великий ріст, бо вони мають повну виробничу базу. Третій блок - сектори, які лише "проростають", але вже починають давати економічний ефект. Це сектор креативних послуг, щодо якого у нас сформувалося дуже вузьке уявлення, - мода, дизайн. Насправді, це і послуги у кіноіндустрії, візуальні ефекти, послуги дизайну, зокрема промислового, архітектурний дизайн. Це й інжинірингові послуги, які стоять на межі із дизайном. Видавництво і візуальне мистецтво. Ще один важливий сектор - це туризм». — про перспективні сектори для експорту з України в інтерв'ю ВВС Україна Наталія Микольська: "Ми не можемо заборонити експорт до Росії" (18 травня 2017 року)

«Є багато міфів про те, що аутсорсинг - це погано. Звісно, наше завдання - створювати в Україні готові продукти. Але є питання, як до цього рівня розвитку дійти. Аутсорсинг - це той вид послуг, який надають багато компаній навіть у розвинених країнах. Наприклад, в Канаді є аутсорсингові компаній, які надають послуги у США. Важливим є і те, що ті послуги, які ми надаємо, не є простими чи примітивними. Українські компанії, які працюють в цьому секторі, надають відточені, індивідуалізовані, недешеві послуги досить великим і важливим гравцям». — про особливості аутсорсингу в інтерв'ю ВВС Україна Наталія Микольська: "Ми не можемо заборонити експорт до Росії" (18 травня 2017 року)

«За рік повноцінного функціонування зони вільної торгівлі ми вже бачимо перші результати за рядом позицій нашого експорту до Євросоюзу. Тут йдеться не лише про сировину, але й, що вкрай важливо, продукцію із доданою вартістю. Але, як ми бачимо, зростання відбувається не такими темпами, як воно могло би мати місце. Під час розробки Експортної стратегії України, ми спільно з експертами Міжнародного торгового центру (ITC) провели аналіз нашої торгівлі з багатьма країнами. Він показав, що в ЄС у нас є велика кількість партнерів, з якими ми, так би мовити, не доторговуємо. Це означає, що європейська сторона закуповує певну продукцію, яку експортує Україна, але закупівля відбувається з інших третіх країн. Це засвідчує те, що для нашого бізнесу залишається великий обсяг нереалізованих можливостей». — про результати першого року функціонування зони вільної торгівлі в інтерв'ю Укрінформу Наталія Микольська, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - торговий представник України (4 березня 2017 року)

«Тут питання не лише у тому, що хоче Україна. Адже це - Діалог, який знаходить відгук з боку наших партнерів в ЄС. На таких засадах ми визначили декілька секторів, включаючи машинобудування, автомобілебудування, добувну та легку промисловості, деревообробку, суднобудування та авіаційну індустрію. Це ті сектори, де Україна має сильні позиції. І саме багато з них значною мірою залежали і були пов'язані виробничою кооперацію з Росією. Тому, важливим елементом є той чинник, що промисловий Діалог започатковано у рамках допомоги Україні з боку ЄС у процесі переорієнтації з ринку Росії та країн СНД на європейський ринок. Для нас дуже важливо, що Єврокомісія прекрасно розуміє, що українські компанії, якщо вони стануть частиною виробничих ланцюжків панєвропейського простору, принесуть вигоди для європейських виробників і споживачів. Ми домовилися, що промисловий Діалог працюватиме за декількома напрямками. Будуть працювати робочі групи: з питань усунення технічних бар'єрів у торгівлі, з питань малого та середнього підприємництва, щодо співробітництва у космічній галузі, з публічних закупівель, а також з питань автомобілебудування». — про найперспективніші галузі української промисловості для інтеграції у спільний виробничий простір з ЄС в інтерв'ю Укрінформу Наталія Микольська, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - торговий представник України (4 березня 2017 року)

«Давайте говорити про те, що питання блокади не розглядається урядом України як питання міжнародної торгівлі. Це проблема, до якої застосовується комплексний підхід, не лише у сфері повноважень Мінекономіки. Окрім торгівлі, це питання стосується занадто великого кола аспектів, включаючи забезпечення життєдіяльності цілих міст, життя і здоров'я людей». — про вплив на зовнішню торгівлю блокади переміщення товарів у зоні розмежування між територією, яка контролюється урядом, і тимчасово окупованими територіями в інтерв'ю Укрінформу Наталія Микольська, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - торговий представник України (4 березня 2017 року)

«У нашої металургії, за що я відповідаю, є дуже велика кількість питань на зовнішніх ринках. Ми прекрасно розуміємо сутність цих проблем в умовах глобальної конкуренції і ринку, який не росте. В цьому контексті ми все більше і частіше бачимо зростання кількості протекціоністських заходів або розслідувань на зовнішніх ринках, які ініціюються проти української металургії , яка залишається достатньо конкурентоспроможною. Наша робота зосереджується над тим, щоби не дати можливості запровадити нові антидемпінгові або інші заходи для української металургії або усунути вже діючі. Нам достатньо успішно вдалося попрацювати минулого року і на початку цього щодо усунення ряду антидемпінгових заходів. Зараз з Європейським Союзом ми працюємо в рамках ініційованого асоціацією Eurofer розслідування проти українського гарячекатаного прокату на території ЄС. Треба розуміти, що це досить сильне лобі в Європейському Союзі. І воно поставило виробників з України в один ряд, наприклад, з виробниками Китаю, Росії в цьому розслідуванні. Наше завдання зараз доводити і говорити їм про те, що українська металургія не демпінгує. Ми дотримуємось правил, утримуємо свої позиції на «історичних» ринках країн ЄС і не є загрозою для виробників з ЄС». — про конкурентну спроможність української металургії, яка не отримує з окупованої території сировину і припиняє або призупиняє виробництво в інтерв'ю Укрінформу Наталія Микольська, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - торговий представник України (4 березня 2017 року)

«Україна не перебуває у вакуумі. На нас впливає як війна, так і світова рецесія, є глобальна конкуренція за клієнтів, інвесторів, фінансові ресурси. Зараз у всіх технологічних компаніях розуміють складність ситуації. На глобальні тренди ми не маємо впливу, але внутрішні проблеми вирішити можемо. Якщо вдосконалимо податкове законодавство і роботу правоохоронних органів, то це покращить наш бізнес-клімат, дозволить залучати більше клієнтів». — про особливості розвитку України в умовах війни в інтерв'ю DOU Про оподаткування ФОП, комунікацію ІТ з державою й обшуки в офісах. Розмова із CEO Diia.City United (1 квітня 2024 року)

«Війна змінила структуру економіки України. Зараз є багато бізнесів та індустрій (наприклад, металургія), які вже не повернуться до свого попереднього стану, принаймні найближчими роками. Важливо працювати з жінками, котрі були залучені в цих секторах, мотивувати їх переходити в tech». — про зміни в економіці України в інтерв'ю DOU Про оподаткування ФОП, комунікацію ІТ з державою й обшуки в офісах. Розмова із CEO Diia.City United (1 квітня 2024 року)

«Залучення жінок у технологічну галузь — питання виживання індустрії. Мова не лише про збільшення кількості фахівчинь, а й про забезпечення їм необхідних умов для розвитку, просування вгору кар’єрними сходинками, створення успішних стартапів. Щоб побороти стереотип, ніби перейти в ІТ складно, що тут потрібні інженерні або математичні знання, що це відносно чоловіча індустрія. Глобально є кілька гіпотез, чому в ІТ-галузі жінок менше, ніж чоловіків. По-перше, жінки частіше шукають роботу, яка матиме стабільний дохід, вони рідше створюють чи долучаються до стартапів. По-друге, декрет для жінки означає паузу в роботі: у цей час стартап, компанія розвиваються далі, а спеціалістка випадає, втрачає компетенції. Водночас як у світі, так і в Україні з кожним роком збільшується кількість фахівчинь в ІТ, зокрема на рівні топ-менеджменту. Для мене взірцевою активісткою у сфері розширення можливостей для жінок є Віра Ткаченко, Chief Technology Officer у MacPaw. Хочу, щоб успішні в технологічному секторі спеціалістки голосно і багато говорили про себе». — про роль жінок у сучасній економіці в інтерв'ю DOU Про оподаткування ФОП, комунікацію ІТ з державою й обшуки в офісах. Розмова із CEO Diia.City United (1 квітня 2024 року)

«Все більше спеціалісток беруть участь у промоції ІТ-компаній за кордоном, їх відправляють у відрядження. З одного боку, це відбувається через воєнний стан, адже їм легше поїхати, аніж чоловікам. Але, на моє переконання, професійність не має гендеру і компанії не будуть наймати жінку лише тому, що вона може виїхати за кордон. Тож це позитивний сигнал для галузі, а для спеціалісток — можливість показати себе». — про навчання жінок в інтерв'ю DOU Про оподаткування ФОП, комунікацію ІТ з державою й обшуки в офісах. Розмова із CEO Diia.City United (1 квітня 2024 року)