Мій дідусь був черешнею
«Мій дідусь був черешнею» (іт. Mio nonno era un ciliegio) — одна з найвідоміших повістей італійської дитячої письменниці Анджели Нанетті, опублікована у 1998 році. Перекладена понад 20-ма мовами і відзначена літературними преміями Італії, Німеччини, Франції та Словаччини. Книжка увійшла до міжнародного каталогу дитячих книжок «Білі круки» (The White Ravens).
ЦитатиРедагувати
Якщо слухати уважно і зосередитися, то можна побачити купу всякої всячини – так, ніби очі в тебе відкриті[1]. |
Запам’ятай: доки тебе хтось любить, померти неможливо[2]. |
Я давно помітив, що тільки-но мова заходить про померлих, усі раптом серйознішають і зітхають, навіть якщо ледь знали того, про кого говорять. Дідусь же, розповідаючи про бабцю, ніколи не виглядав сумним[2]. |
Якщо ти не помираєш, бо, як сказав дідусь, тебе хтось любить, але водночас тебе не видно, то це означає, що ти перетворюєшся у щось інше. І якщо це так, то перетворюєшся ти, звісно, у те, що тобі найбільше подобалося, коли ти ще був живий[3]. |
ПриміткиРедагувати
- ↑ «Мій дідусь був черешнею», 2016, с. 30
- ↑ а б «Мій дідусь був черешнею», 2016, с. 52
- ↑ «Мій дідусь був черешнею», 2016, с. 56
- ↑ «Мій дідусь був черешнею», 2016, с. 106
- ↑ «Мій дідусь був черешнею», 2016, с. 132
ДжерелоРедагувати
- Нанетті А.. Мій дідусь був черешнею : повість / пер. з італ. Андрія Маслюха. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. — 136 с.