Мікеле Плачидо
Міке́ле Плачі́до (іт. Michele Placido; нар. 19 травня 1946, Асколі-Сатріано) — італійський актор і кінорежисер.
| Мікеле Плачидо | |
.jpg)
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати Мікеле Плачідо ред.
Я переконаний, що у зовнішній політиці Росія проявляє набагато більше уваги збереженню рівноваги в світі, ніж Захід. І так, насправді, багато хто думає. Багато хто думає, але мало хто говорить це вголос. Путін — номер один в світі в зовнішній політиці, тому що у нього ясні ідеї і є моральні сили, щоб дати відповідь викликам нинішнього складного періоду.[1] |
Якщо говорити про ісламський тероризм і зіткнення на релігійному грунті, то я вважаю підходи Путіна більш розумними. І я анітрохи в цьому не сумніваюся. У внутрішній політиці можуть бути розбіжності, полеміка, критика, але це можна обговорювати у відкритому діалозі, але не можна вдаватися до стратегії ізоляції відносно великого народу. Італію з Росією пов'язують давні історичні відносини співпраці. Як можна це перекреслити? Як можна відмовлятися від діалогу з Росією?[1] |
Я дуже злий. І це не просто слова. Поясню чому: я не політик і не можу судити, наскільки хороший Путін для Росії з точки зору внутрішньої політики та економіки. В основі політичних контрастів з Україною дуже давня історія, етнічні проблеми. На мій погляд, набагато серйозніше втручання Європи в Іраку, коли був повалений Саддам Хусейн, і в Лівії проти Каддафі, через нафту. Це справжнє вторгнення в країни, в яких були розчавлені всі суверенні права. І ніхто ні в кого не питав дозволу, не кажучи вже про те, що це коштувало мільйонів життів. І ніхто нічого не сказав.[1] |
Москва — прекрасне місто, справжня культурна столиця, де люди горді тим, що вони росіяни, і горді тим, яке місце їх країна займає на міжнародній арені. Я повернувся після Москви в Рим, де незважаючи на всю його красу, я відчув себе в запущеному селі. У вас я побачив мегаполіс, який росте, розвивається і стає мегаполісом світового рівня, як Нью-Йорк.[1] |
Примітки ред.
