Мірна Зінаїда Василівна

українська громадська діячка, феміністка, публіцистка, перекладачка
(Перенаправлено з Мірна Зінаїда Валентинівна)

Мірна Зінаїда Василівна - (народилась 21 жовтня 1873 — 1 квітня 1950, Прага) — українська громадська діячка, захисниця прав жінок, публіцистка, перекладачка.

Мірна Зінаїда Василівна
Стаття у Вікіпедії
Вікіпедія
Вікіпедія

Цитати

ред.
  •  

У перекладах на французьку мову — ми маємо переклади лише Ганни Чикаленко в швейцарському журналі "Lа quinzaine artistique". Ми мусимо упорядкувати справу перекладів, внести в цю справу певний доцільний план. Далі мусимо відшукати таких видавців, яких можна було б зацікавити нашими літературними творами. Хіба ж це не наш обов'язок познайомити чужинців з творами наших письменників?[1]З. Мірна разом з Г. Чикаленко-Келлер звернула увагу жінок на те, що українська еміграція дуже мало знайомила чужинців зі своєю літературою.

Цитати про Зінаїду Мірну

ред.
  •  

Відчинила двері сама. Зробила на мене надзвичайне враження. Це тоді була дуже гарна жінка високого росту, із світлим рожевим обличчям, з великою чорною косою, що мов чорна корона лежала на її гарній голові.[1]

  — Катерина Антонович
  •  

Втім уже в ті далекі часи Зінаїда Мірна знаходила добрі українські книжки для своїх слухачок, бо ставилась до кожного українського твору з повагою і любов'ю. Зате вона скаржилася, що українці якось мало дбали про те, щоб вводити книжку в освітні товариства. Вона сіяла зерна національної свідомості серед зросійщеного населення Києва.[1]

  — Мілена Рудніцька
  •  

Спостерігаючи їх відносини в празький період життя, себтобагато років пізніше, - я мала враження, що Зінаїда Мірна не тільки любила Івана Івановича, але ставилася до нього з якимось осбливим пієтетом. Зі свого боку Іван Іванович ставився до неї з великою пошаною і ніжністю.[1]

  — Г. Лащенко
  •  

Чув я, що вона до того часу, як вийшла заміж, була католичкою і полькою, яка готувала спогади про Зинаїду Василівну, - ім'я її правдоподібно було Болеслава. Я не раз чув, як Іван Іванович Мірний казав до неї Больця"[1]так писав Б. Мартос у листі до Галини Лащенко

  — Борис Мартос

Примітки

ред.
  1. а б в г д За ред. д-ра іст. наук, проф. Валентин Борисенко.Українки в історії. - К.:"Либідь",2004. -130 - 134 с. - ISBN 966-06-0361-4.

Джерела

ред.
  • За ред д-ра іст. наук, проф. Валентин Борисенко.Українки в історії. - К.:"Либідь",2004. - 328с. - ISBN 966-06-0361-4.