Брегвадзе Нані Георгіївна

Нані Гео́ргіївна Брегва́дзе (груз. ნანი ბრეგვაძე; 21 липня 1936, Тбілісі) — радянська та грузинська співачка, Народна артистка СРСР (1983).

Брегвадзе Нані Георгіївна

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

• Грузія своїм життям мало чим відрізняється від Росії.
• За комуністичного режиму забороняли відвідувати церкву, а я нічого не боялася, ходила до храму, молилася і носила хрестик. У п'ятдесяті роки я навчалася в музичному технікумі, і партком цього навчального закладу прийняв рішення забрати у мене хрестик і опублікувати в газеті статтю, що засуджує. Зараз це звучить безглуздо, але у такому суспільстві ми жили.
• Поради я не люблю давати. А побажання нашим народам, якнайшвидше знову бути разом. Хай допоможе нам усім Господь Бог!
• У мене є своя публіка, яка приходить на мої виступи, а для великої реклами потрібен великий концерт, до якого слід добре підготуватися.
• Ювілеї я не люблю і не готую ювілейні вечори. Ненавиджу!
• Я – глибоко віруюча, православна людина. Хоча, як і багато хто з нас я народилася і жила при режимі, коли повністю заперечувалася і засуджувалась віра в Бога, все ж таки в дитинстві я була хрещена. Обряд мого хрещення – один із яскравих спогадів мого дитинства.
• Свій сад, знаєте, багато чого важить. Квіти та фрукти, які ти садиш, коли в землі копаєшся. Це дуже покращує людей. І обов'язково треба, щоб діти знали, як усе росте, як важко дістається. Я місто без села не уявляю.
• Я ніколи не відчувала самотності, але я люблю побути сама.
• Ніхто не повірить, але я дуже соромлюся, коли багато людей.

Шляхетність. Добре слово. І ще відплата. — відповідь на питання "що головне в людях?"

• Завжди кажу: «Погане людям робите і добре живете ніколи так не буде. Відплатиться і за хороше, і за погане».
• Потрібно говорити добре про інших, поганого не робити. Але так не буває. Все гаразд не буває. Але й погане у всьому бачити також не треба.
• Не можна жити лише емоціями, у жодному разі.
• Все життя всі довкола співали. І прапрабабуся, і мама, мої тітки — всі приголомшливі краси жінки, всі співали. У прабабусі був свій салон, де виконували романси та грузинське багатоголосся. А моя тітка, коли їй було 18 років, виступала перед Сталіним. Він нагородив її орденом та ще дав квартиру. Я заспівала, коли мені було два роки. У школі постійно була на сцені. І тепер я весь час співаю. Буває, втомлююсь, коли приймаю гостей чи на гастролях, а в голові звучить пісня.
• Коли всі йдуть з дому, я сідаю за рояль, імпровізую та співаю на самоті.

Зі «Снігопадом» було так. Автор (Олексій Екімян. — «АЛЕ») зателефонував і сказав мені: «Нані Георгіївно, у мене пісня, я хочу, щоб ви її заспівали». Це було у Москві. Я сказала, що цю пісню чула по радіо, як я можу повторити те, що вже хтось співав. Але він мене вмовив. Досі, коли мене впізнають, одразу кажуть: «А, ви Снігопад!» Так, у мене кличка Снігопад. — про одну з найвідоміших своїх пісень - Снігопад.

• У мене таке почуття, що зі мною завжди поруч Бог. Не думайте, що я фанатичка, але дуже часто звертаюся до Бога.
• Я багато чого пережила. Людина має пережити і погані моменти також. А інакше як? Весь час добре не буває і завжди хорошої погоди не буває. Але в принципі я дуже щаслива.
• Як тільки я подумаю, що хочу мати щось, все відразу з'являється. Окрім грошей, між іншим. Великих грошей у мене ніколи не було.
• Куди б у Грузії я не пішли чи не поїхала, скрізь такий вираз обожнювання, що мені всіх хочеться обійняти. І я так хочу, щоб моя країна була щасливою.
• Я щаслива у сім'ї. У мене чудові діти, онуки, правнуку рік та п'ять місяців. Я вдячна Богові за те, що він подарував мені таке життя.