Нікола Фергюсон Стерджен (англ. Nicola Ferguson Sturgeon; нар. 19 липня 1970, Ірвін) — лідерка Шотландської національної партії і перший міністр Шотландії (перша жінка на цій посаді) з листопада 2014 року. Активно виступає за незалежність або ширшу автономію Шотландії.

Нікола Стерджен
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Все більше і більше людей усвідомлюють, що голосування за відокремлення — це можливість для нашого багатства краще працювати для тих, хто тут живе, — для створення робочих місць і захисту ключових послуг, таких як охорона здоров’я, від згубних результатів Вестмінстерської приватизації.

  •  

Я виступала проти Trident і ядерної зброї протягом усього свого політичного життя - я навіть приєднався до CND, перш ніж стати членом SNP.[1]

Про Brexit
  •  

Я вважаю, що і Шотландія, і Велика Британія повинні залишитися в ЄС. Шотландії вигідно бути частиною ЄС, а ЄС виграє від того, що Шотландія є його частиною. Жоден парламентарій SNP не висловив бажання агітувати за кампанію про вихід, хоча їм це не забороняється. Я сповнена рішучості надати позитивні аргументи для подальшого членства в реформованому ЄС.[2]

  •  

Хоча я не згодна з рішенням щодо ЄС, прийнятим людьми в Англії та Уельсі, я поважаю його. Я сподіваюся, що новий прем'єр-міністр висловить таку ж повагу до рішення, прийнятого шотландським народом.[3]

  •  

62% голосів Шотландії за те, щоб залишитися в ЄС, цього не врахували. Не будучи рівноправним партнером у Вестмінстері, до голосу Шотландії прислухаються, лише якщо він збігається з голосом більшості Великої Британії; якщо цього не відбувається, нас переголосують та ігнорують.[4]

  •  

Ми підтримали другий референдум ЄС, який дає людям можливість зупинити Brexit і скасувати прийняте рішення. Я б також підтримала загальні вибори, які б дали людям можливість зробити це. І, звичайно, я хочу дати Шотландії можливість вибрати наше власне майбутнє через незалежність, за допомогою якої ми зможемо створити майбутнє, у якому Шотландія буде частиною Європейського Союзу та ширшої міжнародної спільноти.[5]

  •  

Нам дали мандат надати народу Шотландії можливість вирішити своє власне майбутнє. Борис Джонсон має мандат вивести Англію з Європейського Союзу, але не має мандату зробити те саме з Шотландією.

  •  

Жодні дебати не можуть бути прикриттям для трансфобії. Транси - люди, як і будь-хто з нас, мають право на безпеку, захист і цінність такими, якими вони є. Трансфобія – це неправильно, і ми повинні ставитися до неї з такою ж нульовою толерантністю, з якою ставимося до расизму чи гомофобії[6]

Про членство Шотландії в ЄС
  •  

Протягом близько 50 років членства ми отримували величезний зиск від «чотирьох свобод» єдиного ринку, в тому числі – свободи пересування. Понад 230 тисяч людей по всій Європі зробили Шотландію своїм домом. Вони стали частиною нас, вони – наші друзі й родина, і ми дійсно хочемо, щоб вони лишилися.

  •  

Зараз ми маємо справу із жорстким Брекзитом проти нашої волі у найгірший можливий час, посеред пандемії та економічного спаду... Наші люди будуть у меншій безпеці, а їхнє право на роботу, навчання й проживання будь-де в Європі буде обмеженим.

  •  

Все більше людей у Шотландії вірять, що наші прагнення можуть бути задоволені шляхом подальшого долучення до спільних зусиль і солідарності, які уособлює ЄС. Через Брекзит ми можемо робити це нині тільки як повносправна незалежна держава. Ми були в сім'ї народів Європейського Союзу близько 50 років. Ми не хотіли йти і сподіваємося приєднатися до вас незабаром як рівний партнер, щоб зустрічати можливості й виклики майбутнього разом.

  •  

Економіка Шотландії є однією з найефективніших у ЄС. Але економіка Сполученого Королівства, особливо після Brexit, тепер відстає і від багатьох членів ЄС, і від багатьох країн у світі.[7]

  •  

Після всього, що сталося — Brexit, COVID, Борис Джонсон — настав час викласти інше і найкраще бачення[8]

Про незалежність Шотландії
  •  

Настав час повернути Шотландію на правильний шлях – шлях, вибраний тими, хто живе тут. Зараз – час для незалежності.

  •  

Незалежність дасть нам можливість іти власним шляхом, побудувати багатшу, зеленішу, справедливішу державу, бути відкритими й міжнародними, підняти свій погляд і навчатися найкращого[9]

Про обрання Ріші Сунака прем'єр-міністром Великої Британії
  •  

Щодо політики, я запропонувала би одне негайне рішення, яке він (Сунак) має ухвалити, і одне, яке він безумовно не повинен робити. Він має призначити дострокові вибори. І він не повинен — не повинен розв'язувати черговий виток економії. Наші держслужби цього не витримають.[10]

  •  

Для Шотландії Сунак стане ще одним прем'єр-міністром, за якого ми не голосували і, безперечно, не голосували б, навіть якби була така можливість.[10]

  •  

Щоб уникнути збитків від урядів Вестмінстера, які не мають тут мандату, і взяти наше майбутнє у свої руки, Шотландії потрібна незалежність.[10]

Примітки

ред.