Поворознюк Олександр Григорович

український підприємець-агроном
(Перенаправлено з Олександр Поворознюк)

Олександр Григорович Поворознюк (нар. 6 березня 1971, Кіровоградська область) — український підприємець-агроном. Генеральний директор ТОВ «Агрофірма П'ятихатська», президент ФК «Інгулець». У 2009—2010 роках — президент футбольного клубу «Десна» (Чернігів).

Поворознюк Олександр Григорович
Стаття у Вікіпедії

Цитати Олександра Поворознюка

ред.
  •  

Вова, їбаш їх блядь, а ми тобі будем помагать

  •  

Де ви, блядь, гандони йобані? Оте "куля в лоб — так куля в лоб", де ви?

  •  

Секрет криється у стабільності. Я не обіцяю людям золоті гори, але гарантую хороше стабільне майбутнє. Важливим чинником є також те, що ми заохочуємо не зарплатнями, а преміальними. За виграний Кубок України ми дали футболістам 500 тисяч преміальних. Я завжди кажу гравцям, що найголовніше — це кінцевий результат. Це те, що завжди стоїть на першому місці в нашому колективі[1].

  •  

Свого часу в мене була історія з «Десною», коли всі просто мене не зрозуміли, що я приїхав у чужий край і хотів вкладати гроші. Я заробляю гроші своїми руками й розумом. Мені обіцяли золоті гори — будівлю у центрі міста, стадіон добудувати… А коли нічого із цього не вийшло, я собі поставив за мету, що я на своїй маленькій батьківщині зроблю все, що хотів зробити у Чернігові. Створивши команду, вже тоді розумів, що потрібно виходити, мінімум, до першої ліги[1].

  •  

У нас інших завдань і бути не може. Лише перемога в усіх турнірах, у яких «Інгулець» бере участь. Мені друга ліга нецікава взагалі, мінімум — це перша[1].

  •  

Боротьба й бажання в кожному матчі. Можна програти, але поступатися потрібно достойно. Ми граємо заради вболівальників, і так, як ходять наші вболівальники в Петровому, не ходять ніде на цьому рівні. Коли ми навіть програємо, глядачі йдуть задоволеними від побаченої гри. Є такі матчі, коли ми поступаємось, але я все одно даю хлопцям преміальні, адже у футболі бувають такі дні, коли просто «не йде». Наприклад, коли ми програли кубок області, ми «облизали» всі стійки, не забили пенальті — це був просто не наш день. Але хлопці билися, старались, і я їм за це віддячив. Результат, звичайно, дуже важливий, але найперше — добросовісне ставлення до своєї роботи. Це те, за що я ціную найбільше як працівника агрофірми, так і футболіста[1].

  •  

Я своїх цілей ніколи не приховував. Це тренери кажуть про це обережно, а я говорив і говорю, що хочу виступати в УПЛ і, як мінімум, в Лізі Європи. А далі час покаже[2].

  •  

Слів немає, одні емоції. Просто емоції, другим складом виграли. Підтвердили те, що я говорив. У нас немає основного і другого складу. Є колектив – Інгулець, який завтра буде колупашити всю Прем'єр-лігу. Згадаєте мої слова [3]Про перемогу над «Карпатами» в Кубку України.

  •  

Вся футбольна громадськість: тренери і футболісти знають, що є чотири клуби в УПЛ, які не дають гроші арбітрам — «Шахтар», «Динамо», «Інгулець» і «Дніпро-1». Всі знають суми, які дають клуби арбітрам, щоб їх не чіпали. Також знають цифри, які треба дати рефері, щоб він допоміг.[4]

Примітки

ред.