Олександр III (російський імператор)
Олександр III Олександрович (рос. Александр III Александрович 1845 — 1894) — передостанній російський імператор (1881—1894).
Олександр III | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Конституція? Щоб російський цар присягав якимось скотам?[1] |
|||||
Конституция? Чтоб русский царь присягал каким то скотам? |
Нічого нового нема. Фантазія хворобливої уяви і видно в усьому фальшиву точку зору, на якій стоять ці соціалісти, нікчемні сини вітчизни.[2] |
|||||
Нового ничего нет. Фантазия больного воображения и видна во всем фальшивая точка зрения, на которой стоят эти социалисты, жалкие сыны отечества. | |||||
— реакція на лист Миколи Кибальчича 1881 року з проханням дозволити свободу слова, амністію та волю політв'язням |
Що за відраза вся ця петербурзька преса — саме гнила інтелігенція![3] — 1881 р. |
|||||
Что за отвращение вся эта петербургская пресса — именно гнилая интеллигенция! |
Приписують
ред.Усі Балкани не вартують життя одного російського солдата.[3] — відомо, що 1876 року Отто фон Бісмарк у Рейхстазі сказав: «Усі Балкани не вартують життя одного померанського гренадера» |
|||||
Все Балканы не стоят жизни одного русского солдата. |
Коли російський цар вудить рибу, Європа може зачекати.[3] |
|||||
Когда русский царь удит рыбу, Европа может подождать. |
У всьому світі в нас тільки двоє вірних союзників — наша армія і флот.[3] — згадано в єдиному джерелі, інші спогади не подають таку фразу. Подібні слова говорили німецькі монархи Фрідріх II і Вільгельм II. |
|||||
Во всем свете у нас только два верных союзника — наша армия и флот. |
Примітки
ред.- ↑ Дневник А.С. Суворина
- ↑ Гернет М. Н. История царской тюрьмы: в 5 т. Т. 3. 1870-1900. — 3-е изд. — Москва: Гос. изд-во юр. лит., 1961. — С. 109.
- ↑ а б в г К. Душенко, Европа может подождать!