Оллі Рен
Оллі Ілмарі Рен (фін. Olli Ilmari Rehn; 31 березня 1962, Міккелі, Фінляндія) — фінський політичний діяч, Єврокомісар з економічних і монетарних питань та євро з 2010 до 2014 року[1]. Раніше обіймав посаду Європейського комісара з питань розширення та Європейської політики сусідства. Голова Банку Фінляндії з 12 липня 2018 року[2]. Обіймав різні політичні посади в європейських установах, а також у Фінляндії.
| Оллі Рен | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати
ред.«Зараз небезпека розпаду єврозони минула... Необхідно продовжувати структурні реформи, підтримати економічне зростання - наше первинне завдання, подальша консолідація державних фінансів повинна проходить в колишньому темпі». — про значне зменшення напруги в Європі, що переживає боргову кризу в інтерв'ю німецькому виданню Єврокомісар Оллі Рен: Небезпека розпаду єврозони минула (9 січня 2013 року) |
«Я не впевнений, що зараз у нас надмірно високий курс вартості євро, але ми також не хочемо валютних війн "на пониження", так як це зробить на єдину європейську валюту негативний вплив. Дуже важливо, щоб у нас був стабільний обмінний курс, тому що додатково до фінансової кризи і кризи заборгованості нам не потрібна ще й криза з обмінним курсом». — про відмову від пониження вартості євро в інтерв'ю Reuters на Всесвітньому економічному форумі в Давосі Єврокомісар з економіки та фінансів Оллі Рен виступив проти зниження вартості євро (25 січня 2013 року) |
«У минулому році в Давосі панували похмурі настрої. Цього року, я впевнений, ми станемо свідками зміни настроїв і очікувань - від стабілізації до відновлення». — про те, що в порівнянні з періодом річної давності ситуація з євро радикально покращилася в інтерв'ю Reuters на Всесвітньому економічному форумі в Давосі Єврокомісар з економіки та фінансів Оллі Рен виступив проти зниження вартості євро (25 січня 2013 року) |
«Ризику розпаду зони євро більше немає, хоча ще рік тому щодо цього були серйозні побоювання. Ми в Європі вже зробили багато чого для перемоги над кризою, але для завершення фінансового відновлення і повернення довіри ринків повинно бути вирішено ще багато завдань. Адже європейська криза - не просто циклічний спад, це глибокі структурні проблеми, які витікають із нераціонального використання ресурсів, що призводить до макроекономічних дисбалансів (кредитний бум, «бульбашки» на ринку нерухомості та багато іншого). |
«Банківський союз необхідний, щоб повернути назад процес фінансової фрагментації в Європі і зберегти цілісність ринку Євросоюзу. Одна з важливих особливостей майбутнього союзу - це можливість прямої рекапіталізації банків за допомогою Європейського стабілізаційного механізму (ESM). Наприкінці червня рада міністрів фінансів ЄС погодила основні положення головної директиви ЄК про створення єдиного механізму реструктуризації та ліквідації банків. Згідно з домовленостями, цим у Євросоюзі будуть займатися національні регулятори, а не ЄЦБ. Єдиний механізм реструктуризації та ліквідації банків є одним з ключових етапів майбутнього банківського союзу поряд з ESM, який успішно функціонує з осені 2012 року. |
«Ми хочемо провести реконструкцію державних бюджетів країн-членів на користь більшого зростання. Справа в тому, що на початку фази боргової кризи, щоб відновити впевненість у платоспроможності Європи, потрібні були рішучі заходи. Потрібно було зробити це швидко, а зараз є можливість для більш спокійних темпів у фіскальній реформі. |
«Зверну увагу як мінімум на те, що обидві сторони ведуть щодо нього активний діалог. А значить, цей «проект» потрібен їм обом. Світова економічна криза ще не закінчилася, й абсолютно логічно об'єднувати зусилля для боротьби з нею. Тим більше що Україні інтеграція в ЄС дозволить підвищити ефективність і конкурентоспроможність економіки, залучити інвестиції та сучасні технології. Разом з тим, кроки Європи назустріч не можна розглядати як подарунок українській владі. Це стосується як договору про асоціацію в цілому, так і окремих важливих його сегментів - поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, а також спрощення візового режиму. |
«Заморожені валютні активи Росії слід використати для відновлення України». — про те, що зовнішня політика входить до компетенції президента Фінляндії під час прес-конференції після офіційного оголошення про кандидатство у президенти Фінляндії Кандидат у президенти Фінляндії за використання заморожених активів РФ для відбудови України (23 вересня 2023 року) |
«У нас немає безпосередньої потреби у фонді порятунку на фінансових ринках, але ми маємо глибоку гостроту, екзистенціальну гостроту в Україні. Це питання свободи, демократії та захисту Європи... |
«Це буде знаком того, що влада єврозони може приймати рішення, що стосуються зміцнення економічної стабільності... Точні наслідки важко передбачити, але ясно, що економіку Європи спіткає рецесія... і що виживання єврозони». — про заклик до лідерів єврозони прискорити процес створення Європейського стабілізаційного механізму (European Stabilisation Mechanism, ESM), щоб завершити його не в 2013 році, як планувалося, а на рік раніше в інтерв'ю фінській телерадіокомпанії YLE Оллі Рен підганяє лідерів ЄС з прийняттям рішення щодо виходу з кризи єврозони (5 грудня 2011 року) |
Примітки
ред.- ↑ http://ec.europa.eu/commission_2010-2014/rehn/index_en.htm
- ↑ Olli Rehn nimitettiin Suomen Pankin pääjohtajaksi (фінською) (18 травня 2018).
