Орфей

Орфе́й (дав.-гр. Ὀρφεύς) — напівміфічний уславлений співець і поет, персонаж давньогрецької міфології, коханий Еврідіки.

Орфей

Файл:Franc Kavčič - The Lament of Orpheus.jpg, DSC00355 - Orfeo (epoca romana) - Foto G. Dall'Orto.jpg

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Гіршим, однак, було те, що там скоїлось: юна дружина, Серед супутниць-наяд по зеленім гуляючи лузі, Мертвою впала — в п’яту їй змія свого зуба встромила.

Зваживсь до Стіксових вод через браму Тенарську спуститись.

Прошу її тільки на час — не назавжди. Може, на те не погодиться Доля — тоді в підземеллі З нею залишусь і я: то й моєю натішитесь смертю!

Вас я молю: Еврідіці ви наново виснуйте долю!

З нею, однак, ще й умову отримав співець із Родопи: Щоб озирнувсь аж тоді, як уже проминуть вони разом Паділ Авернський, а ні — то повернену втратить дружину.

Глянув на неї Орфей — і вона зісковзнула в провалля. Руки співець простягнув, сподівавсь підхопити дружину, — Марно: тремтливих долонь тільки подув летючий торкнувся.

Він — остовпів, перейнявшись подвійною смертю дружини

Як не благав, як не рвавсь він назад, — перевізник на той бік Перепливти не давав. Сім ночей і сім днів невідступно Він біля Стіксу, зчорнілий, сидів, не торкаючись хліба.

Джерела

Публій Овідій Назон. Орфей // Метаморфози; Пер. з латинської: А. Содомора. — Київ: Дніпро, 1985. — С. 173–174.