Отелло
«Отелло» — трагедія Вільяма Шекспіра.
Цитати із твору
ред.«Слова - завжди слова».[1] |
«Що минуло, то забути час, |
«Ревнощі — чудовисько, яке само себе і починає, і народжує».[1] |
«Вона мене за муки покохала, А я її – за співчуття до них».[1] |
«Господи! Самим вливати в свій рот отруту, яка перетворює тебе на дурня і худобу! І ще стрибати та радіти з цього приводу!».[1] |
«О дух, схований у вині, ти тому звешся «спиртіус», що ти сам диявол!».[1] |
«Ми дратуємося через дрібниці, |
«Наша особистість – це сад, а наша воля – його садівник».[1] |
«Ревнують не тому, що є причина, |
«Ревнують не тому, що є причина, |
«Які жалюгідні ті, хто чекати не навчився! |
«Коли він нас змінює на інших, |
«Двозначні і хитки висловлювання. |
«Винність відбивається у погляді. |
«Хоч на війні я вбивав людей, |
«Батьки, не вірте більше дочкам, |
Примітки
ред.Джерела
ред.- Шекспір Вільям. Отелло. — Київ: Веселка, 1958. — 480 с. — ISBN 5-301-01677-6