Керес Пауль Петрович

(Перенаправлено з Пауль Керес)

Пауль Керес (ест. Paul Keres, рос. Пауль Петрович Керес; 1916 — 1975) — естонський і радянський шахіст, шаховий композитор і теоретик.

Пауль Керес
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Я не гордую книжковими варіантами. Але ж це величезна втрата для партії, якщо найціннішу її частина машинально розігрують як у книзі, замість того, щоб хоч трохи попрацювати своєю головою. Моїм завданням завжди залишиться знаходження нових, раніше невідомих шляхів у дебюті. Звичайно, я завжди готовий жертвувати одним, двома пішаками за хорошу фігурну гру.[1]

Про Кереса

ред.
  •  

Керес, безумовно, шаховий геній, але й раніше бували справжні генії (Мак-Доннелл, Цукерторт, Чигорін, Тарраш, Пільсбері), яким довелося вдовольнитися скромною роллю «блискучого другого».[2]

  Ксавери Тартаковер
  •  

Шахи були для нього єдиним джерелом життя, яке можна охарактеризувати фразою, якось кинутою під час гри: «Цим ходом білі замість нормальної, спокійної гри починають шукати пригод».[3]

  — Вальтер Хеуер, біограф Кереса
  •  

Як турнірний боєць, він навряд чи комусь поступався на земній кулі.[4]

  Михайло Ботвинник
  •  

Я був упевнений, що йому не вистачило характеру справжнього бійця. Зараз я зрозумів інше. Алехін, Капабланка, Ласкер — усі вони гартували себе в безпосередній боротьбі за шахівницею. Тільки так формується сутність молодого шахіста. Я починав у 12 років, грав за дві-три партії на тиждень. Противники були доволі сильні. Але коли я потрапив шістнадцятирічним у чемпіонат СРСР, де за місяць довелось зіграти двадцять важких партій, я витримав до кінця. Керес був позбавлений усього цього, йому довелося вчитися на найвищому рівні, але було вже трішки пізно.[5]

  Михайло Ботвинник
  •  

Звісно, Паулю не пощастило в його шаховій кар'єрі. В інший час, імовірно, він став би чемпіоном світу. Але, як радянський гросмейстер, він не міг кинути виклик Алехінові. Грати з Олександром міг тільки чемпіон Радянського Союзу. […] Спірне питання, що краще: один раз грати матч за чемпіонство світу, чи чотири рази бути другим у змаганнях претендентів? Кересу вдалося останнє.[6]

  Михайло Ботвинник
  •  

Спокійний у житті, він за шахівницею перевтілювався й дивував суперника різкими випадами та безкомпромісною боротьбою.[7]

 

Спокойный в жизни, он за шахматной доской перевоплощался и удивлял соперника резкими выпадами и бескомпромиссной борьбой.

  Анатолій Карпов

Примітки

ред.
  1. Хеуэр, с. 62.
  2. Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 157.
  3. Хеуэр, с. 62.
  4. Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 157.
  5. Хеуэр, с. 70.
  6. Хеуэр, с. 392.
  7. Игорь Савельев. Три дня под звездой Кереса. Архів оригіналу за 2016-04-18. Процитовано 2016-04-18.

Джерела

ред.
  • Хеуэр, В. Пауль Керес. — Москва: Олимипия Пресс, 2004. — 454 с.: ил. ISBN 5-94229-023-9