Петро Дорошенко

У Вікіцитатах є статті про інших людей з прізвищем Дорошенко.

Петро Дорошенко (1627 — 1698) — український державний, політичний і військовий діяч, гетьман України (1665–1676).

Цитати

Хоч Божою волею український нарід обох сторін Дніпра роздвоєний і видаємося собі ворогами, одначе ніхто чужий не є нам такий прихильний, як ми самі собі є приятелями.^[1]

Наш нарід подібний до тростини: під більшою силою подається без ніякого опору. У цього легкодушного народу більше зможе ласкавість, як суворість.^[2]

Король дав козакам привілеї, а згодом присилає поляків, і вони всі зольності від них віднімають і православних християн, не тільки козаків, але й полковників та старшину, б'ють, мучать, беруть усякі побори, а в багатьох містах Божі церкви збезчестили і попалили, а інші обернули на костели.^[3]

Не зрікаюся я ще моєю шаблею Крим догори ногам обернути. (про те, що не повністю довіряє татарам)^[4]

Коли Божою волею був я примушений взяти цей печальний уряд і держав його близько десяти років, не в чому іншому був мій замір, а тільки в тому, щоб помножити вольності Запорізького Війська та заховати безпеченство і цілість отчизни, щоб процвітанням благочестивих церков нарід християнства українського міг утішатися. Тому не тільки з християнами, але і з бусурменськими народами я завсіди намагався поводитися прихильно та згідно, щоб Україну бачити в бажаному мирі.^[5]

	Дорошенко дуже скріпився, панує вповні і абсолютно і має найвищу любов серед народу — злого не чував я про нього слова.^[6]
	— Львівський єпископ Шумлянський