Пласка́ Земля́ — концепція, за якою Земля має форму площини або диска з арковою банею. Концепція пласкої Землі була присутня в космогонії та міфології багатьох народів давнини, зокрема, стародавніх єгиптян, вавилонян, в ранньому індуїзмі, буддизмі та скандинавській міфології. У результаті розвитку астрономії та географії в Стародавній Греції була залишена вченими, а кулястість Землі отримала переконливе наукове обґрунтування.

Вікіпедія
Вікіпедія
Гравюра Фламмаріона, на якій зображено астронома, що досяг краю «пласкої землі», 1888
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Цитати

ред.
  •  

Спершу відео про пласку землю відхиляли (в ютубі — Ред.). Вони вважають це дезінформацією та вирішили розвінчувати ці міфи, створюючи власні відео, які руйнували б такі міфи. Тоді там переглянули вже існуючі відео про пласку землю і почали досліджувати цю тему[1].

  — Ешлі Ландрем, професор Техаського технологічного університету

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Continuation of Greek concept into Roman and medieval Christian thought: Reinhard Krüger: Materialien und Dokumente zur mittelalterlichen Erdkugeltheorie von der Spätantike bis zur Kolumbusfahrt (1492)