«ПоКров» — дев'ятий роман української письменниці Люко Дашвар, в основі сюжету якого — доля семи колін нащадків багатого хорунжого Яреми Дороша.

Покров (роман)
Стаття у Вікіпедії

Цитати ред.

  •  

Хочеш загубити душу — помани її золотом.[1]

  •  

Не буває загублених у часі. Після кожного стежка лишається.[2]

  •  

Не обо'язково фізично бути на Майдані. Майдан — усюди. Кожен у своєму будинку нині має шанс жити по-справжньому. Робити справжнє діло, поважати людей, не брехати, забути про заздрість і ненависть… Це просто.[3]

  •  

Чому свята такі гамірні, а горе таке безмовне?[4]

  •  

Сусідське не болить, тільки дратує. Болить тільки своє.[5]

  •  

Хто свою кров не ганьбить, тому вона — покров![6]

  •  

По-божому, коли людина сама своїх предків знає! Тому і поміч не потрібна, бо рідна кров — покров, захист. А хто кров свою не шанує, тому помагати гріх! Кожен свої шляхи сам здолати має.[7]

Примітки ред.

Джерела ред.

  • Люко Дашвар. Покров. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2015. — 384 с. — ISBN 978-617-12-0348-8