Вікіпедія

ЦитатиРедагувати

«Тисячі людей зранку, близько восьмої, виходять з дому, сідають у свої автомобілі і їдуть на роботу. Вони обирають маршрути без попереднього узгодження. Водійська майстерність у них різниться, не однаковим є відношення до ризику, не співпадають й уявлення про правила ввічливості. Коли ця множина автомобілей різноманітних форм і розмірів вливається у сплетення автомагістралей, яка утворює свого роду кровеносну систему міста, до них приєднується ще більш різнорідний потік, який складають вантажівкі, автобуси, мотоцикли, таксі. Усі водії прагнуть досягти різних цілей, думаючи виключно про власні інтереси, при чому не через егоїзм, а лише тому, що їм нічого не відомо про цілі одне одного. Кожний з них знає про інших лише те, що бачить: місцезнаходження, напрям і швидкість невеликої й до того ж постійно мінливої групи транспортних засобів у його безпосередньому оточенні. До цієї інформації він може додати важливе припущення, що інші водії бажають уникнути аварії так само, як й він. Ну, й, мається на увазі, є загальні правила, яким, очевидно, підкорюється кожний водій: такі, як зупинка на червоне світло і дотримання обмежень швидкості. Це схоже на опис інструкцій із створення хаосу. Й мало б згодом призвести до купи покривленого металу. Замість цього виникає добре скоординований потік.» / Пол Хейне, «Економічний спосіб мислення» (The Economic Way of Thinking)