Примаченко Марія Оксентіївна

Марі́я Оксе́нтіївна Примаче́нко, також Приймаче́нко (1908 — 1997) — українська народна художниця, представниця «наївного мистецтва». Лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний художник України. 2009 рік — за рішенням ЮНЕСКО — визнано роком Марії Примаченко.

Марія Примаченко

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

А починалося все так. Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату...

Роблю сонячні квіти, бо люблю людей, роблю на щастя людям, щоб квіти мої були, як саме життя народу, щоб усі народи один одного любили, щоб люди жили, як квіти б цвіли б на всій землі.

Сижу, дивлюся на підлогу, бачу — то звір, а то людина коні.

У мене все не так, але воно — живе!

Приснилося мені, неначе я на небі і так там гарно, яскраво, весело. Дивлюсь – стоїть стіл, а на ньому ватман і краски. І голос мені говорить: «Малюй». А я питаю: «А вихідні у вас є?» – мені кажуть: «Нема».

За мною не плачте, я не пропаду на тому світі... У мене там теж буде робота, тільки треба взяти з собою гарні фарби та папір — я все пам'ятаю. Я вас ніколи не забуду і всім людям навіки заповідаю любов. Мені бачилося: ще така любов буде на землі! — лад буде. Живіть зі світом...

Про неї

	Чарівна казка в музиці злилася... З картин зійшов чудний мрійливий світ. Смішні, а інколи – сумні Всі звірі так на диво схожі. Пташки прозорі, неземні. Крізь полотно звучить незрима пісня – То гімн красі вкраїнської землі. Її талант – творіння Боже, Її душа – незвичні кольори
	«Присвята Марії Примаченко»
	— Софія Куць

	Приймаченко — художник єдиний з-поміж свого роду. В ній уособлена естетика нашого народу.
	— Микола Глущенко, художник.

	Одного разу я сказав їй, що все життя вона малює рай. Благодатна обитель небачених, але поєднуваних між собою тварин, птахів, людей і рослин.
	— Юрій Рост, фотограф і журналіст.

Восени 2019 року у Запоріжжі відбулася виставка «Неосяжний світ Марії та Федора Примаченків». З цієї нагоди місцеві журналісти спілкувалися з співробітниками Запоріжського обласного художнього музея:

	Мені чогось дуже запам'яталося, як ми зайшли на веранду, вона стояла там, спершись на диван, вона жувала корочку чорного хліба. Вона з дитинства любила малювати, на печі малювала, за це її сварили. Але пристрасті і те бачення світу, яке вона мала не заважали їй в серці мати радісне світосприйняття. — Про перше знайомство з Марією Примаченко.
	— Алла Параконьєва (протягом 20-ти років працювала завідувачкою відділом декоративно-прикладного мистецтва).

	Наш музей підтримував довгі дружні стосунки з Марією Примаченко. Перша поїздка моїх колег до Марії Оксентьївни відбулась в 1980-му році і тоді Марія Примаченко подарувала 4 маленьких шедеври своїх звірів. Роботи останніх років виконані вже не на великому аркуші, а досить невеликі аркуші над якими зручно було працювати Примаченко. Творчість Марії та Федора - це не тільки народне мистецтво, це планетарне мистецтво, визнане в усьому світі.
	— Тамара Гончаренко, кураторка виставки, старша наукова співробітниця.

	З 2009-го року музей ввів для себе особий розділ музейної педагогіки з використанням творів Марії Примаченко. Діти дуже легко сприймають цю творчість. І, як ми бачимо, в них все виходить. В різних техніках представлені роботи. Ми бачимо тут і гуаш на папері, бачимо аплікації, бачимо і витинанки.
	— Ольга Дворна, кураторка виставки дитячого малюнку «Неосяжний світ Марії Примаченко».

Джерела

• Примаченко Марія Оксентіївна. Герої України. Процитовано 22 грудня 2020.
• Жінки, які змінювали світ. Марія Примаченко. Громадська організація «Боротьба за права». Процитовано 22 грудня 2020.