Прокоф'єв Сергій Сергійович

Сергі́й Сергі́йович Проко́ф'єв (рос. Серге́й Серге́евич Проко́фьев; (1891 — 1953) — російський радянський композитор.

У всьому, що я пишу, я дотримуюсь двох головних принципів — ясність у виявленні моїх ідей і лаконізм, уникаючи всього зайвого в їх вираженні.^[1]

Про Прокоф'єва

	С. Прокоф'єв зробив у російську музичну культуру величезний, безцінний внесок. Геніальний композитор, він розвинув творчий спадок, який залишили нам великі корифеї російської музичної класики — Глинка, Мусоргський, Чайковський, Римський-Корсаков і Рахманінов.^[2]
	— Дмитро Шостакович

	Прокоф'єва з усякого погляду можна вважати ідеалом радянського артиста, ідеалом великого митця, який умів жити зі своїм народом.^[3]
	— Дмитро Шостакович

	Сьома симфонія Прокоф'єва — один із найпрекрасніших творів нашої епохи.^[4]
	— Дмитро Шостакович

	Який величезний пласт російської пісенності підняв С. Прокоф'єв — цей великий російський композитор, втіливши на її основі світлий світ національних образів!^[5]
	— Михайло Чулакі

	Творча думка Прокоф'єва була завжди звернена до створення чогось нового.^[6]
	— Давид Ойстрах

	Прокоф'єв не лише один із найрозкішніших композиторів сучасності, а й найпрекрасніший кінокомпозитор.^[7]
	— Сергій Ейзенштейн, радянський кінорежисер, сценарист і теоретик кіно

	Прокоф'єв — найвидатніший майстер мелодії.^[8]
	— Арам Хачатурян

Райзе Е. С. О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания. — Ленинград: Музыка, 1969.