Пустовіт Анастасія Леонідівна

Анастасія Леонідівна Пустовіт (нар. 27 серпня 1994, Скадовськ, Херсонська область) — українська акторка театру та кіно.

Анастасія Пустовіт

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Денис – теж дебютант і сам по собі дуже цікавий як людина, а його режисерський метод абсолютно відрізняється і від Солі, й від Мариськи, у нього метод – нічого тобі не розповідати! Він може навіть дати тобі сцену вже перед входом у кадр, тобто – чекає саме людської реакції, не те, що ти відпрацював роль удома і продумав її від початку до кінця. Наприклад, він тобі пояснює персонажа, ти входиш у кадр як персонаж, а він тобі просто підкидає щось, як людині, щоб ти зараз відчув цю історію і провів цей діалог. — Про знімання у дебютному фільмі «Мрія Кіри» режисера Дениса Колеснікова

Є різні театри, різні колективи, але, мені здається, все залежить від людини – або ж вона розуміє й цінує себе як бойову одиницю, і театр її цінує, то їй немає сенсу заздрити і сваритись. А якщо немає особистої цінності, й театр трохи «підкачує» в тому плані, що не дає актрисі або акторові можливості відчути важливість себе як людини, то трапляється усіляке…

З Cолею у мене було по-іншому, вона навпаки – дала повну свободу, й мені було кайфово, бо я відчувала, що мені довіряють. Ми довго репетирували, і вона час від часу могла щось змінити, але давала мені можливість цілковито йти від того, як я відчуваю свою героїню. — Про знімання у дебютному фільмі режисерки Соломії Томащук «Між нами»

Ми з Ірмою Вітовською зіграли двох подруг, які дуже тепло ставляться одна до одної – там навіть незрозуміло, чи вони дружать, чи це якась історія кохання, чи це історія дочки й мами. До того ж, цікаво – й які стосунки вони вибудовують із своїми чоловіками, та у що це далі перетворюється. Все наскільки сильно змішане – надзвичайно багато різної енергії та різних стосунків, що почуття переливаються одне в одне. Я дуже сподіваюся, що фільм саме так у глядачеві й буде відгукуватися. В цьому й полягає психологізм. — Про знімання у дебютному фільмі режисерки Соломії Томащук «Між нами»

Моя героїня така трохи залежна… майже від усього, інфантильна. У неї криклива зовнішність, вона істерична, нарвана, і в це дуже легко заграватися. Тобто, ти в якийсь момент перестаєш розуміти, де кордони, бо ти їх усі вже проламав! Були моменти, коли Соломія казала мені: «Тут ти вже так не можеш! Бо тобі просто дадуть по обличчю! Давай, трошки зберись докупи». — Про знімання у дебютному фільмі режисерки Соломії Томащук «Між нами»

Насправді, я багато працюю з дебютантами і молодими режисерами, які ще тільки починають. Це не завжди легко з різних причин: іноді вони щось не продумують, чогось не знають, але це нормально, бо я теж чогось не знаю! Ми разом експериментуємо, я слухаю їх, а вони – мене.

Робота в кіно, звісно, приваблива ще й тим, що за неї краще платять. Це жорстко, але, на жаль, правда. Щоб знімати гарну квартиру, доглядати за собою, гідно жити – повинна бути фінансова стабільність, через це ми часто і завзято знімаємося (а не лише тому, що нам так хочеться). В театрі роботи вистачає, але, на жаль, не дуже вистачає фінансового забезпечення. Мені складно обрати, бо я люблю роботу і в театрі, й у кіно.

Я дуже люблю театр, просто лечу на репетиції. Там є можливість розвиватися, іноді буває, здається, що зовсім не хочеться нічого робити, але оця можливість щось нове придумати – надихає й окрилює. З періодом репетиції в театрі – за відчуттями можна порівняти момент зйомок у кіно. Але ж у театрі прем’єри відбуваються раз на місяць, а в кіно – рідше.

Я ніколи раніше з таким не стикалася, але чула про такий метод роботи і мені було цікаво, тому намагаюся всіляко йому довіряти. Для мене це буде новий досвід, оскільки я завжди беру ініціативу й по факту стаю співавтором ролі (бо ми щось завжди додаємо, щось прибираємо – для мене це важливо). А тут раптом зовсім інші режисерські методи – ти не є співавтором, ти є просто носієм образу. — Про знімання у дебютному фільмі «Мрія Кіри» режисера Дениса Колеснікова