Піна Бауш

німецька хореографка, танцівниця, педагогиня, продюсерка


Піна (Філіпіна) Бауш німецька хореографка, танцівниця, педагогиня, продюсерка.

Піна (Філіпіна) Бауш
Pina Bausch cropped 2.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

ЦитатиРедагувати

  •  

Найменше я цікавлюся тим, як люди рухаються, мене цікавить, що ними рухає.[1]

  •  

Звідки береться тема вистави? З почуття. Коли ми починаємо, немає нічого, окрім нас, які прагнуть створити виставу тут і зараз. У якийсь момент я набралася мужності не планувати. Я почала фіксувати усе, як термометр. Коли я працюю над виставою, то усе відбувається зараз, у даний час. Тоді я прагну зрозуміти, що відчуваю. Я зрозуміла, що шлях до самовиразу завжди проходить через жахливі депресії. І раптово, з глибини цього стану, починає з’являтися щось нове. Цей процес не можна сформувати, це відбувається само собою[2]

  •  

Я люблю людей, які добре танцюють, але найважливіше для мене – це їхні людські якості. Адже вони приносять на сцену те, що називається екзистенціальним досвідом. Якщо людина приходить і мені про неї все ясно, я її не візьму. Мені цікаві танцівники, які несуть у собі щось таке, чого самі не усвідомлюють, але я почуваю, що у мене вони розкриються й самі себе здивують. І я зачудуюся разом з ними і довідаюся про себе таке, про що, може бути, не підозрювала...[2].

  •  

Мої спектаклі – це мої почуття. Це не означає, аби вони були скрізь однакові. Вони подібні до води, що може бути струмочком, водоспадом, рікою, цівкою із глечика, але залишається водою. Так, тому що кожен спектакль співвідноситься з якимось періодом мого життя. І тридцять разів ні, тому що його втілюють тридцять танцівників, кожний з яких сам по собі цілий світ. Мої вистави – не ілюстрація якоїсь історії, а коментар щодо її емоційних значень[2]

  •  

На сцені немає жодних спецефектів, на сцені немає нічого, чого на ній не повинно бути. У кожного об'єкта - будь то танцівник, реквізит, декорація – є мета. Решта відсутнє. [3]

  •  

Що спонукає рухатися взагалі? Під час пошуків (відповідей) ми не танцюристи та хореографи, а люди! [4]

  •  

Я не хотіла нікого наслідувати. Я не хотів використовувати жодного знайомого руху. — про власний стиль танцю

 

I didn't want to imitate anybody. Any movement I knew, I didn't want to use. [5]


Про себеРедагувати

  •  

…У мене весь час якісь труднощі з мовою. Або я не можу виразити те, що хочу, або починаю говорити те, що говорити не треба, або не там, де треба. Це ще давній, дитячий атавізм. Я й танцювати полюбила, тому що боялася говорити. А коли я рухалася, то могла виразити себе, не будучи чимось скованою. Це одне із протиріч мого життя. Я завжди хотіла тільки танцювати й ніколи не хотіла бути хореографом. Якщо я щось ставила до Вупперталя, то робила це тільки для себе. Однак пройшло вже тридцять років, а моя мрія – танцювати, танцювати й танцювати – так і не здійснилася...[2]


Про неїРедагувати

  •  

Вона фактично перевинайшла танець... Вона є одним із найбільших новаторів за останні 50 років. Піна пізнавала світ таким чином. Вона сама по собі є категорією танцю. Театру танцю насправді не існувало до того, як вона його винайшла.[5]

 

She has basically re-invented dance... She is one of the greatest innovators of the past 50 years. Pina needs to examine the world this way. She is a category of dance unto herself. Dance-theatre didn't really exist before she invented it.

  — Вільям Форсайт, американський танцівник і хореограф
  •  

Вона створила навіть не стиль, а новий тип видовища, в якому рух актора є альфою й омегою сценічної матерії. Танець Піни, звільнений від академічних обмежень, став мовою, потужнішою за слово; це проживання граничних станів, балансування над безоднями, в які у театрі ще ніхто не насмілювався зазирнути[1]

  — Дмитро Десятерик, український кіно- і театральний критик.
  •  

Піна мала цілісний творчий підхід і тонко відчувала і весь танець, і кожен окремий рух у всій його багатозначності. Для неї не існувало нічого, що неможливо було би висловити на сцені.[6]

  — Азуса Сеяма, танцівниця, акторка, режисерка


ДжерелаРедагувати

  • Ed. S. Koldehoff; M. Zuther; Pina Bausch Foundation (Org.).. O-ton Pina Bausch. Interviews und Reden [Text]. — Wädenswill: Nimbus, 2016. — 400 с.

ВиноскиРедагувати