Пінчук Віктор Михайлович

український олігарх, мільярдер, зять експрезидента України Леоніда Кучми

Ві́ктор Миха́йлович Пінчу́к (14 грудня 1960) — український підприємець, політик, мільярдер та меценат, зять колишнього президента України Леоніда Кучми.

Віктор Пінчук
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Я — західна людина. Це моя головна мета. Я хочу жити в глобальному світі.[1]

 

I am a Western man. This is my main target. I want to live in a global world.[2]

  •  

Я вважаю, що конкурс, який був проведений у 2004 році, був правильним. Я вважаю, правильним було рішення про те, що «Криворіжсталь» повинна залишатися українським підприємством. Тепер я хочу визнати найголовнішу свою помилку. Як зять Президента, я не повинен був брати участі в цьому конкурсі. Я вважаю, що це моя помилка. Напевно, краще Президенту Кучмі було б мати зятя лікаря, ну, не знаю, юриста, художника, адвоката, але не бізнесмена.

 

Я считаю, что конкурс, который был проведён в 2004 году, был правильным. Я считаю, правильным было решение о том, что «Криворожсталь» должна оставаться украинским предприятием. Теперь я хочу признать самую главную свою ошибку. Как зять Президента, я не должен был участвовать в этом конкурсе. Я считаю, что это моя ошибка. Наверное, лучше Президенту Кучме было бы иметь зятя врача, ну, не знаю, юриста, художника, адвоката, но не бизнесмена.[3]

  •  

Я взагалі до української політики ставлюся зараз інакше, ніж кілька років тому. Колись президент Путін говорив, що він хоче бути рівновіддаленим від усіх олігархів. Ось і я намагаюся бути рівновіддаленим від усіх політичних сил.

 

Я вообще к украинской политике отношусь теперь по-другому, чем несколько лет назад. Когда-то президент Путин говорил, что он хочет быть равноудалённым от всех олигархов. Вот и я стараюсь быть равноудалённым от всех политических сил.[4]

  •  

Сучасне мистецтво є однією з найбільш потужних революційних сил. А наш обов'язок полягає в тому, щоб показати, що в ньому новаторське і що — суперечливе.

 

Современное искусство является одной из самых мощных революционных сил. А наш долг заключается в том, чтобы показать, что в нём самое новаторское и что — самое противоречивое.[5]

  •  

Моєму поколінню надзвичайно пощастило брати участь у будівництві нової країни (після падіння СРСР). Це — сексі, це — круто.

 

Моему поколению чрезвычайно повезло участвовать в строительстве новой страны (после падения СССР). Это — секси, это — круто.[5]

  •  

Політикам потрібна влада. Мені ж потрібна свобода.

 

Политикам нужна власть. Мне же нужна свобода.[5]

Джерела

ред.