Пісня про Гайавату

«Пісня про Гаява́ту» (англ. The Song of Hiawatha) — класична пам'ятка світової літератури пера американського поета та перекладача Генрі Лонгфелло. За основу взяв історичний факт — створення ліги п'яти ірокезьких племен (приблизно 1570 p.), до якої ввійшли різні індіанські племена.

Пісня про Гайавату

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Перша пісня. Люлька згоди. Переклад Олександра Олеся

На верхів’ї Скель Червоних, Скель Великого Нагір'я, Там стояв Життя Владика, Гітчі-Маніто могутній, І з верхів'я Скель Червоних Він до себе звав народи, Звідусіль людей скликав він

І провів перстом Владика Путь лучкову по долині І сказав, провівши, річці: «Ось тобі навік дорога»

І від подиху у лісі Загойдались раптом віти І, зустрівшись, зайнялися, І на горах на високих Запалив їм Люльку Згоди Гітчі-Маніто могутній На ознаку, що на раду Всі народи він скликає

І пророки всіх народів Їм сказали: «То Поквана! Цим далеким синім димом, Що лозою в небі в'ється, Що, рукою наче, кличе, Гітчі-Маніто могутній Зве до себе на пораду Всіх людей, усі народи»

Наче батько, подивився На дитячу ворожнечу, І простяг над ними руку, Тінь руки простяг над ними, Щоб серця їх заспокоїть, Втихомирити їх душі

Дав я землю вам для ловів Дав вам води для рибальства Дав ведмедя і бізона, Дав вам оленя і сарну, Дав бобра вам і казарку, Напустив я риби в ріки, На болота — диких птахів. Що ж примушує вас Нищить, Убивать один другого?

Ваша сила тільки в згоді, А безсилля — в ворожнечі! Помиріться ж, мої діти, Будьте друзями, братами!

Так сказав Життя Владика. І покидали на землю Вояки ганебну зброю, Поскидали всі убрання Із оленячої шкури І до берега побігли Змити фарби — плями бою

Джерела

• О.М. Ніколенко, Т.М. Конєва, О.В.Орлова. Світова література/Підручник для 6 класу. – К.:Грамота, 2014. - с. 182-185 – ISBN 978-966-349-459-3.