Культура Росії
Культура Росії — культура російського народу, інших народів і народностей Росії та держав, що передували сучасній Росії.
Цитати
ред.Дві, можливо, головні метафори російської культури — це сльозинка в очах дитини і здиблений кінь «Мідного вершника». Їх непросто поєднати разом, але в рамках нашої Конституції, по-моєму, в принципі, можливо. |
|||||
Две, может быть главные метафоры русской культуры — это слезинка в глазах ребенка и вздыбленный конь «Медного всадника». Их непросто совместить вместе, но в рамках нашей Конституции, по-моему, в принципе, возможно[1]. | |||||
— Володимир Лукін |
Десятиліттями Росія використовувала культуру, щоб встановлювати, пропагувати, поширювати дуже ксенофобські, провоєнні сентименти, повідомлення і наративи, якими утискали сусідні країни, пробували відібрати ідентичності інших країн чи громад, які (як Росія вважала) належать до сфери її геополітичних інтересів[2]. |
|||||
— Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту |
Ми не маємо потреби знищувати російську культуру в Україні. Ми просто хочемо, щоб в Україні вона функціонувала так само як англійська, німецька, французька та інші нормальні культури. І щоб вартість митців визначалася не їхнім походженням, а тим, наскільки їхні твори допомагають нам залишатися людьми.[3] — «Про російську культуру в Україні». |
|||||
— Ярослав Грицак |
У молодості мене дивувало питання: чому тільки росіяни називають свою культуру «великою»? Чому ми не чуємо цього слова з уст британців чи іспанців, коли вони говорять про свою культуру? Відповідь, на мою думку, лежить у площині психології чи радше психіатрії. Називаючи свою культуру великою, росіяни (звичайно, не всі) хочуть компенсувати свій власний комплекс неповноцінності.[3] — «Про російську культуру в Україні». |
|||||
— Ярослав Грицак |
— Олександра Матвійчук |
Для мене російська культура – це не тонка позлітка у вигляді «російського балету» чи творів видатних російських письменників. Для мене російська культура – це тіла людей із зв’язаними за спиною руками, які ми знаходили на вулицях, у подвір’ях їхніх власних будинків, у масових захороненнях. І ті з нас, хто там був, більше ніколи не забудуть ні цієї весни, ні цього запаху.[4] |
|||||
— Олександра Матвійчук |
Примітки
ред.- ↑ Esquire. Цитата дня. 11/12/2013.
- ↑ Україні пропонують стратегію культурного стримування проти російської пропаганди
- ↑ а б «Про російську культуру в Україні» // НВ — Переглянуто: 28 квітня 2022
- ↑ а б “Люди все більше поводяться не як носії цінностей, а як споживачі”: промова Олександри Матвійчук на Конгресі Культури - портал новин LB.ua 7 вересня 2023