Рууд Гулліт

Нідерландський футболіст

Ру́уд Гу́лліт або Руд Гулліт (нід. Ruud Gullit, нар. 1 вересня 1962, Амстердам, Нідерланди) — футболіст і футбольний тренер. Найкращий футболіст Європи 1987 року за версією журналу France Football, найкращий футболіст світу 1987 та 1989 років за версією журналу World Soccer.

Рууд Гулліт
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати Рууда Гулліта

ред.
  •  

Ти можеш припинити вчитися тільки коли завершиш кар'єру[1].

  •  

Ми контролювали, напевно, 99% матчу. А от інші 3% нам і відгукнулися[1]!

  •  

У нас, голландців, завжди є власна думка. І ми впевнені, що все знаємо краще[1]!

  •  

Я приймаю ризиковані виклики, адже вони мені до душі набагато більше, ніж розмірений спокій[1].

  •  

Грати за свою країну — найкраще, що може трапитися з футболістом[1].

  •  

Був би я індивідуалістом — грав би в теніс[1].

  •  

Щоб бути чемпіоном, потрібно щотижня грати добре[1].

  •  

Чим більше у тебе часу, тим більше помилок ти зробиш[1].

  •  

Ман Сіті щось було потрібно і коли Джонсон щось зробив, щось трапилося[1].

  •  

Якщо хочеш грати за Голландію — доведеться побігати за Нідерланди[1].

  •  

Бути тренером взагалі не весело. Ти повинен справлятися з усіма перешкодами. Так що я не здивований, що так багато з них сивіє або піддаються серцевим нападам[1].

  •  

Граючи на позиції ліберо, я міг контролювати ритм гри[1].

  •  

У Лос-Анджелесі ніхто не говорить про футбол, жодна телестанція. Його тут вдень ​​з вогнем не знайдеш[1].

  •  

Між журналістами та футболістами часто є стіна, адже у них немає часу познайомитися ближче, а одні і ті ж питання викликають захисну реакцію[1].

  •  

Не можна змішувати футбол і політику[1].

  •  

Я сподіваюся побачити сексуальний футбол[1].

  •  

Якщо гравця ображають на грунті расизму, у нього має бути право покинути поле[1].

  •  

Якщо є проблема і ви про неї не говорите, вона розростеться як ракова пухлина[1].

  •  

Мені подобаються вперті гравці. Як мінімум, у них є власна думка, і мені не важливо, правильна вона чи ні[1].

  •  

Не можна жити історією — потрібно будувати майбутнє[1].

  •  

Я був представником другого покоління чорних людей в Голландії, мій батько — першого. Мати моя була білою і їй було зовсім несолодко в ті часи жити з чорним і мати напівкровного сина[1].

  •  

Якщо подивитися на мою кар'єру, ви побачите, що я ніколи не переходив в команду, яка повністю реалізувала свій потенціал[1].

  •  

Так, у людей є певні очікування, але я ж не чарівник[1].

  •  

Коли я грав, то чув расистські вигуки, але я був лише одним з небагатьох чорних, так що влада нас не захищала[1].

  •  

Іноді я сумую за тренерством, але часто в футболі все влаштовано не так, як здається[1].

  •  

Я задоволений своїми досягненнями на футбольному полі. Не думаю, що міг би досягти чогось більшого[1].

Примітки

ред.