Річард Столмен

Рі́чард Ме́тью Сто́лмен (англ. Richard Stallman; часто rms (за ініціалами); народився 16 березня 1953 року, Нью-Йорк, США) — засновник руху вільного ПЗ, проєкту GNU, Фонду вільних програм та Ліги за свободу програмування.

Річард Столмен

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати про життєві принципи

…Коли я побачив перед собою перспективу життя, прожитого так само, як живе весь світ, я вирішив — нізащо, це огидно, мені буде соромно за самого себе. Якби я брав участь у підтримці цієї системи відчуженого, власного програмування, мені здавалося б, що я роблю світ гіршим заради грошей.

Хакери люблять думати, що вони можуть ігнорувати політику, і ви можете залишити політику на самоті, але вона не залишить вас.

Цитати про свободу та програмне забезпечення

...якщо користувачі будуть жертвувати свободою на користь миттєвої зручності, свобода в майбутньому може перестати існувати.

Якщо програмісти заслуговують на винагороду за створення прогресивних програм, то також вони заслуговують на покарання, якщо вони обмежують використання цих програм.

Ви можете використовувати будь-який редактор, який вам подобається, але пам'ятайте, що vi vi vi це текстовий редактор звіра.

Ліцензійні програми — це хижа соціальна система, що панує над людьми, роз'єднує їх і використовує отриманий прибуток задля досягнення ще більшого панування. Може здатися вигідним становище одного з васалів цієї імперії, але єдиний етичний вибір - це опір системі до повної її ліквідації.

За моєї молодості було дуже важко уникнути розмов про свободу. Я всі ці ідеї спроектував саме на програмне забезпечення, тому що в 1970-х належав до невеликого кола людей, які вигадували програми. Я бачив, що й у цій галузі можна насаджувати ідеологію свободи. Потім це коло розпалося, що спричинило створення патентованого софту. Можете уявити, що відбувається, коли ви все життя живете у вільній країні, а потім імперія завойовує її і свободі приходить кінець? Ви можете дуже роздратуватися. І я розлютився і вирішив щось робити. Я вирішив побудувати всесвіт свободи.

Ми боремося за свободу, за права людини. Сьогодні важливо досягти права на вільне користування комп'ютером, щоб мати можливість захищати інші права людини. Так і відбувається: якщо ви не захищаєте одні права, вам потім важко захищати інші. Зараз найбільша загроза правам людини походить від урядів, які служать мегакорпораціям. Вони насправді вже перетворилися на сатрапи імперії мегакорпорацій. Власне ПЗ потрібно їм, щоб контролювати людей.

Майкрософт хоче змусити нас повірити, що допомога ближньому схожа на захоплення кораблів.

Копірайт був покликаний регулювати виробничі відносини, але це далеко не так; копірайт веде до драконівських законів, що обмежують можливості всіх і кожного.

Інтерв'ю з Річардом Столменом у “BYTE” (1986)

Я не розміщую програми або посібники до суспільного надбання з тієї причини, що я хочу бути впевненим у тому, що всі користувачі отримають свободу обміну. Я не хочу, щоб хтось створив покращену версію програми, яку я написав, і поширював її як невільну. Я хочу, щоби такої можливості не було. Я хочу заохочувати вільні покращення цих програм, і найкращий спосіб зробити це — позбавити людину всякої спокуси зробити такі удосконалення невільними. Так, деякі з них утримаються від внесення покращень, але багато інших зроблять такі ж покращення, причому зроблять їх вільними.

Ви не зобов'язані поширювати зміни, які ви внесете в будь-яку з моїх програм — ви можете зробити це тільки для себе, і ви не зобов'язані комусь її віддавати або комусь про це розповідати. Але якщо ви передаєте її комусь ще, ви повинні робити це на тих же умовах, які я використовую.

Закони про авторське право не дають мені виняткових прав на результати роботи компілятора, тому вони не дають мені можливості говорити про це, та я й не намагаюся. Я не симпатизую людям, які розробляють невільні продукти за допомогою будь-якого компілятора, але намагатися заборонити їм розробляти їх цим компілятором не є особливо корисним, тому я не збираюся цього робити.

Моя мета – дати людям можливість скинути ланцюги, які накидають невільні програми. Я знаю, що є люди, які цього хочуть. Можливо, є й такі, кому це байдуже, але я турбуюсь не про них. Мені трохи прикро за них та за тих, на кого вони впливають. На даний момент людина, яка усвідомлює всю непривабливість умов невільних програм, почувається у безвихідному становищі, оскільки вона не має альтернативи, крім відмови від користування комп'ютером. Ось я й збираюся дати їй зручну альтернативу.

Я намагаюся змінити підхід людей до знань та інформації взагалі. Я вважаю, що спроби заволодіти знаннями, спроби контролювати, чи дозволено людям користуватися ними, чи спроби заборонити людям обмінюватися ними — це шкідливо.

Принцип капіталізму полягає в ідеї, що людям вдається заробляти гроші, виробляючи речі, а тому вони мають стимул робити те, що корисно, автоматично, так би мовити. Але це не працює по відношенню до знань. Вони мають стимул робити не те, що дійсно корисно, а робити те, що дійсно корисно, стимулу немає.

Нині ми переживаємо такий період, коли ситуація, яка робила авторське право нешкідливим і прийнятним, перетворюється на ситуацію, у якій авторське право стане шкідливим і нестерпним. Тож люди, на яких зводять наклеп, називаючи “піратами”,— це фактично люди, які намагаються робити щось корисне, що їм заборонили робити. Закони про авторське право цілком і повністю створені для того, щоб допомагати людям отримати повний контроль за використанням деякої інформації для своєї особистої вигоди.

Але можливо, що все, чим я займатимусь, це жити легким життям, трохи працюючи, щоб тільки прожити. Мені нема чого жити на широку ногу. А решту часу я можу шукати цікавих людей для спілкування чи навчання у них речам, які я не вмію робити.

Інтерв'ю з Річардом Столменом у KernelTrap.org (2005)

Вільні програми та відкритий вихідний текст — гасла двох різних рухів із різними філософіями. Мета нашого руху за вільні програми – свобода обміну та співпраці. Ми говоримо, що невільні програми антисоціальні, тому що вони зневажають свободу користувачів, і ми розробляємо вільні програми, щоб уникнути цього.

Яке значення має філософія? Люди, які не цінують своєї свободи, втрачають її. Якщо ви дасте людям свободу, але не навчіть їх цінувати її, надовго вони її не збережуть. Тож популяризувати вільні програми мало. Нам треба вчити людей вимагати свободи, виборювати свободу. Тоді ми зможемо подолати проблеми, вирішення яких я сьогодні не бачу.

Те, що програми, які ми написали для системи GNU, є найбільшим із окремо взятих вкладів у сьогоднішню систему GNU/Linux — не випадковість. Програми, які зараз використовуються в системі, розробляли багато інших людей і проектів; як приклади можна навести TeX, програми BSD, X11, Linux і Apache. Але саме проект GNU поставив за мету розробку повної вільної операційної системи. Комбінована система, якою ми сьогодні користуємося, ґрунтується на GNU.

Як відомо, Лінус Торвальдс написав свою програму Linux для розваг. Відомо також, що Лінус Торвальдс не говорив, що не давати користувачам обмінюватися та правити програми, якими вони користуються, погано. Якщо вони думають, що наша система започаткована ним і зобов'язана своїм існуванням насамперед йому, вони будуть схильні дотримуватися його філософії, а це послаблює нашу спільноту.

Робота з керівництва та громадська робота, якими доводилося займатися, все зростали й зростали, тож мені довелося знаходити інших людей, які брали на себе дедалі більше моїх обов'язків із програмування.

Я навчився тому, що було б корисно багатьом: бути вкрай наполегливим і щоразу, коли одна дорога виявляється закритою, знаходити іншу. Я також дізнався, як це боротися за свободу. Що таке боротьба, яку не можна кидати за жодних обставин.

У суспільстві є тисячі справ, якими можна займатися без розробки невільних програм. Можна навіть залишатися програмістом. Більшість оплачуваних програмістів розробляють рекомендовані програми — лише невелика частка розробляє невільні програми. Тієї невеликої частини, яка складає роботу над невільними програмами, неважко уникати.

Невільні програми роблять, щоб поширювати у суспільстві. Програми на замовлення роблять для застосування одним клієнтом. Програми на замовлення не становлять етичної проблеми доти, доки ви поважаєте свободу свого клієнта.

Причина безробіття не в тому, що хтось чи суспільство вирішило, що програми мають бути вільними. Проблема переважно у тенденціях економіки, що склалися для вигоди одних багатих. Наприклад, зниження заробітної плати.

Підприємства часто так роблять, вони виносять роботу із країни, щоб покарати цю країну. І нещодавно я дійшов висновку, що необмежена міжнародна торгівля є принципово шкідливою, тому що дозволяє компаніям занадто легко переходити із країни в країну. Потрібно зробити це досить складним процесом, щоб кожну компанію можна було прикріпити до якоїсь країни, яка може регулювати її діяльність.

Я не думаю, що мені потрібно відмовлятися підключатися до сервера, який працює під керуванням невільних програм. Якщо на це пішло, я не відмовляюся друкувати на комп'ютері, який працює під керуванням невільних програм. Якби я зайшов до вас додому, а у вас була машина з Windows, я скористався б нею, якщо для мене це було б важливо. Я не хотів би, щоб Windows була на комп'ютері у мене, і її не повинно бути у вас, але я не можу досягти цього, відмовляючись торкатися вашої машини.

Дехто всерйоз заявляє, що не можна критикувати те, що хтось робить на своїй роботі. На мою думку, той факт, що комусь платять за те, щоб робити щось погане, не виправдовує це.

Джерела

• https://ru.citaty.net/avtory/richard-mettiu-stollman/
• https://www.gnu.org/gnu/byte-interview.ru.html
• https://www.gnu.org/philosophy/rms-kernel-trap-interview.ru.html