Савченко Олександра Яківна

Олександра Яківна Савченко (1942—2020) — українська педагогиня, віцепрезидентка Національної академії педагогічних наук України, головна наукова співробітниця відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, академік-засновниця Національної академії педагогічних наук України, докторка педагогічних наук, професорка, заслужена працівниця освіти України, почесна професорка багатьох ВИШів України, фахівчиня в галузі загальної педагогіки і дидактики початкової школи.

Олександра Савченко
Стаття у Вікіпедії

Цитати

ред.
  • «В умовах багатопредметності початкової школи особливу важливість має методично обґрунтоване, системне використання міжпредметних зв'язків, які сприяють цілісному засвоєнню базових знань, умінь, цінностей і водночас допомагають різнобічному сприйманню навчального матеріалу».
  • «Міжпредметні завдання (МПЗ) мають слугувати цілісності засвоєння учнями найважливіших понять, зв'язків, явищ, сприяти їхньому різнобічному пізнанню. Визначення МПЗ може бути у межах однієї освітньої галузі, а також між предметами і курсами різних освітніх галузей. Цей процес сприяє розвитку в учнів пізнавального інтересу, дослідницької позиції, інтересу, асоціативного і критичного мислення, кращому засвоєнню універсальних пізнавальних умінь».
  • «У процесі уроку міжпредметні завдання можуть виконуватися учнями до вивчення нової теми (як засіб актуалізації і мотивації), під час аналізу прочитаного тексту (як засіб асоціативного мислення, встановлення аналогій, використання відомого способу дії, уміння в новій ситуації), у процесі узагальнення і рефлексування як місток для включення нових знань, висновків, вражень у вже існуючий соціальний і пізнавальний досвід дитини»[1].
  • «У процесі опрацювання текстів різних жанрів на уроках класного і позакласного читання створюються передумови для формування самостійної читацької діяльності, літературного розвитку школярів, стимулювання елементарної творчості на основі прочитаного, розгляду живопису і життєвих вражень. Читаючи, учні збагачують, уточнюють, активізують свій словник, у них формуються світоглядні уявлення, поняття, уміння висловлюватись усно і письмово».
  • «…ми привертаємо увагу вчителів до необхідності цілеспрямованого формування засобами художнього слова морально-етичного і естетичного досвіду наших вихованців, залучення їх до глибокого сприймання прочитаного, співвіднесення свого „я“ із поведінкою інших людей. Пам'ятаймо, що повноцінне сприймання і розуміння прочитаного неможливе без співтворчості і співпереживання читача, висловлення ним особистісного ставлення».
  • «Важливо усвідомити, що у початковій школі формується не просто учень, який вміє читати і писати, а мовна особистість, з достатніми комунікативними можливостями, мотивацією до самостійного читання»[2].
  • «…у змістовій лінії „Читаємо“ для 2 класу передбачено з-поміж низки очікуваних результатів також ті, що належать до медіаграмотності. Зокрема, учень: знає і називає найважливіші інформаційні ресурси (бібліотека, Інтернет, телебачення, дитячі газети, журнали, книжки, довідкові видання); здійснює пошук необхідної інформації у тексті, висловлює до неї ставлення»[3].

Про Олександру Савченко

ред.
  • «Творила щогодини і щоднини. Ліпила невпинно і невтомно образ майбутнього української школи. Підручникотворення стало її повсякчасною турботою. А її наукова школа створювалась десятиліттями на найвищому рівні наукової доброчесності. Власне по-іншому й не могло бути. Науковий шлях самої Олександри Яківни був стрімким, чесним і вражаюче плідним. Працювала вчителем початкових класів, викладачем педагогічного інституту, захистила дві дисертації — кандидатську і докторську. Притому останню захистила зовсім молодою, коли їй було трохи за 40 років»[4]. (Тарасенко Галина Сергіївна, професорка кафедри екології, природничих та математичних наук Вінницької академії безперервної освіти).

Примітки

ред.