Сандра Рулофс

Сандра Елізабет Рулофс-Саакашвілі (нід. Sandra Elisabeth Roelofs, груз. სანდრა ელისაბედ რულოვს-სააკაშვილი; нар. 23 грудня 1968, Тернезен, Нідерланди) — дружина експрезидента Грузії Міхеіла Саакашвілі.

Сандра Рулофс

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Він дотримався своєї обіцянки! Приїхав благополучно, пройшов усю країну, щоб дізнатися, що робити з усім цим, наочно показав справжнє обличчя уряду і системи. Завтра ви оціните його героїчну і геніальну поведінку — на кожному референдумі!! Міша переможець! — про діяльність президента Грузії Міхеіла Саакашвілі

Спочатку я мала намір поїхати до Африки по лінії Червоного Хреста та займатися гуманітарною роботою, але Мішико мене відмовив. Сказав, що в Грузії також можна займатися гуманітарною роботою. Ще до Грузії ми поїхали в Америку, де він мав продовжити навчання в магістратурі Колумбійського університету за стипендією американського Конгресу. Там ми розписалися, а коли приїхали у Тбілісі — повінчалися в Сіонському соборі. До цього я хрестилася і прийняла православ’я. — про початок стосунків з Михайлом Саакашвілі

Щоб зовсім не замикатися на домашніх справах, я зайнялася своїм гуманітарним фондом, який відкрився в 1997 році. Він називається «Soko». Ми допомагаємо школам, будинкам престарілих, інтернатам для дітей із обмеженими можливостями, багатодітним сім’ям — всім, хто потребує допомоги. Фонд фінансується в основному спонсорами з Голландії. Гроші на добродійність жертвують люди, які були в Грузії і знають, яка тут ситуація, або ті, кому я розповідаю, як тут важко живеться народу. Ось на ці гроші ми і купуємо книги, іграшки, одяг, продукти харчування, все необхідне для бідних, і влаштовуємо для них різні благодійницькі акції. Це маленькі проекти, але я їх називаю «маленькі смачні акції». — про відкриття свого фонду

Це був 1992 рік. Я, одна російська жінка і ще дві фламандки з Москви поїхали до Кутаїсі потягом. І поки ми їхали, я вчила грузинський алфавіт. Я тоді не знала, що він може мені пригодитися в житті. Просто, по-перше, я люблю вивчати мови, а по-друге, це повага до народу і країни, куди приїжджаєш. — про першу подорож до Грузії

Коли я вперше побувала в Грузії, тут уже було неспокійно. Ми приїхали потягом, але поїхати ним не змогли. В Абхазії розпочалася війна, і дорогу закрили. Довелося до Москви з Кутаїсі летіти літаком. — про перше враження від Грузії

Люблю готувати, коли чекаю на гостей. Але готувати щоденні обіди — ні. Домашні справи не повинні займати велику частину часу, його має вистачати на ще щось. — про домашнє господарство

Сім’ї без конфліктів не буває, але зараз і на них практично не залишається часу. — про сімейні стосунки

Коли ми переїхали у Тбілісі, мене здивували взаємини між людьми. Вони якісь особливі, не такі, як скрізь. Тут доброзичливість відчувається навіть у спілкуванні з абсолютно незнайомими людьми. Кілька слів — і ви вже розмовляєте як гарні знайомі. — про враження від Тбілісі

Я чула стільки добрих слів, мені дарували то букетик фіалок, то шоколадку, то чурчхелу. Це була не одностороння акція, а діалог. Головне, що я не відчувала себе іноземкою, до мене ставилися як до своєї, тому що вони відчували, що я намагаюся щось зробити для них. Я стараюся бути сама собою — простою у спілкуванні, не задирати ніс тому, що я дружина Саакашвілі. Я хочу, як і мій чоловік, бути корисною цій країні, яка стала і для мене рідною. Я дуже люблю Грузію і її народ. — про період життя, коли була "Першою леді Грузії"

Я би не сказала, що багато часу проводжу перед дзеркалом. Трохи косметики, іноді перукарня. Одяг купую то тут, то за кордоном. Тепер доведеться всьому цьому приділяти набагато більше уваги. Вік і статус зобов’язують. — про догляд за собою