Флейта Пана
Свиріль, флейта Пана, також сиринга (грец. σύριγγα) — багатоцівкова флейта, що складається з кількох (трьох і більше) бамбукових, очеретяних, кістяних або металевих дудок, порожнистих трубок різної довжини, що східчасто зменшуються, закритих знизу. Верхні, відкриті, кінці розміщені в один або два ряди.
_(cropped).jpg)
Цитати
ред.Народний духовий інструмент, схожий на поздовжню флейту. Виготовляють його з дерева або тростини (тепер також з пластмаси чи металу) і очерету. Трапляється одноствольна, двоствольна і багатоствольна свиріль[1]. — Зі статті «Від бандури до цимбал. Короткий путівник українськими народними інструментами» (2017) |
|||||
| — Марічка Паплаускайте |
Українська свиріль, або кувиці, є різновидом поширеної у всьому світі флейти Пани. Назва інструмента походить від імені давньогрецького бога Пана. Згідно з міфом, бог лісів Пан був палко закоханий у німфу Сірінґу. Сірінґа шукала порятунку від переслідувань Пана і просила своїх сестер врятувати її. Сестри перетворили Сірінґу на очеретину, Пан же зробив з цієї очеретини флейту, яка стала його улюбленим інструментом[1]. — Зі статті «Від бандури до цимбал. Короткий путівник українськими народними інструментами» (2017) |
|||||
| — Марічка Паплаускайте |
Примітки
ред.
