Слюз Тетяна Ярославівна

Тетя́на Яросла́вівна Слю́з (9 квітня 1965, Львівська область) — український держслужбовець і політик. Член партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», входить до Центральної контрольно-ревізійної комісії. Голова Державної казначейської служби України.

Слюз Тетяна Ярославівна

Стаття у Вікіпедії

Цитати

«З четвертого кварталу 2008 року настала страшна світова фінансова криза. На єдиному казначейському рахунку я її відчула лише через півроку. Спочатку падає економіка, пізніше за результатами кварталу зменшились надходження податків. Відповідно, через півроку стали помітні проблеми із залишками коштів на єдиному казначейському рахунку. Хочу запевнити, що такої катастрофи з єдиним казначейським рахунком, як зараз, в часи кризи 2008-2009 років у мене не було. В 2011-2012 роках були дні, коли на єдиному казначейському рахунку було трохи більше мільйона гривень, п’ять мільйонів або 20 мільйонів гривень! На початок грудня 2009 року всі платіжні доручення для здійснення видатків були проплачені. Інше питання, що грудень завжди складний в бюджетному році, всі хочуть використати свої бюджетні призначення. На кінець 2009 року дійсно були платіжні доручення за незахищеними видатками, які не були виконані. Проте тоді ми проводили всі проплати однаково, в мене не було преференції Львову чи Донецьку». — про порівняння кількості коштів на єдинимо казначейському рахунку 2008,2009 та 2010 роках Тетяна Слюз: Такої катастрофи, як зараз, в часи Тимошенко не було (13 березня 2013 року)

«Є така неофіційна інформація, але офіційних даних не маю, тому не можу підтвердити чи спростувати. У нас після закінчення кожного бюджетного дня надходила інформація з регіональних казначейств, на яку суму надійшло платіжних доручень. Я бачила залишок коштів на єдиному казначейському рахунку і по формулі в процентному відношенні незахищені статті видатків проплачували в рамках наявного фінансового ресурсу. Захищені статті видатків, включаючи позику Пенсійному фонду для виплати пенсій, ми виплачували день в день, жодного збою не було, незалежно від регіону. Натомість ситуація, що склалася за три роки роботи чинного уряду, зовсім неприйнятна. Станом на перше січня 2013 року борг Пенсійного фонду за позики, які надала Державна казначейська служба, досягнув близько 50 мільярдів гривень, це борг фонду перед єдиним казначейським рахунком. Такого у нас не було. На перше січня 2010 року заборгованість Пенсійного фонду перед єдиним казначейським рахунком складала 22 мільярди гривень. Новим урядом, крім того, ще у 2010 році було списано деяку суму боргу Пенсійного фонду перед єдиним казначейським рахунком». — про дискримінації з бюджетними проплатами в залежності від регіон Тетяна Слюз: Такої катастрофи, як зараз, в часи Тимошенко не було (13 березня 2013 року)

«Окрім державної служби я більше ніде не працювала. Після закінчення Львівського університету імені Франка в 1987 році я почала працювати на декретному місці інспектором відділу доходів одного з райцентрів на Львівщині. Коли утворилася податкова 2 липня 1990 року, я перейшла в органи податкової служби, пройшла всі щаблі. В 2004 році мене призначили заступником голови Тернопільської обласної податкової адміністрації. Та через одинадцять місяців мене звільнили... керівництво ДПА в Києві ухвалювало рішення». — про те, що до 2005 року працювали в Тернополі, а потім кар’єра стрімко пішла в гору - опинилися на роботі в Мінфіні, і в Держказначействі Тетяна Слюз: Такої катастрофи, як зараз, в часи Тимошенко не було (13 березня 2013 року)

«Так. Це було не правильно, так звільнили багато фахових людей, хоча у нас працювало і багато випадкових. Треба ж було дивитися на роботу, а не всіх й одразу». — про звільнення після Помаранчевої революції Тетяна Слюз: Такої катастрофи, як зараз, в часи Тимошенко не було (13 березня 2013 року)

«...потім казала цим людям, бачите, аби ви мене тоді не звільнили, я б не опинилася в Києві. Я спочатку з колегами прийшла працювати в міністерство фінансів. Пізніше міністр Віктор Михайлович Пинзеник, з яким ми були знайомі ще з часів, коли він викладав у Львівському університеті, запропонував мені очолити казначейство міста Києва. Довго не пропрацювала, оскільки в серпні 2006 року влада знову змінилась й мене виставили, вже чисто з політичних мотивів. Тоді я знову повернулася в Мінфін, а в грудні 2007 року, коли призначили уряд Тимошенко, я очолила Державне казначейство. Старий колектив лишався, дехто намагався мене підставити, проте я це присікала. Потім мені почало «щастити». Спочатку навалилася фінансова криза, а потім Віктор Пинзеник на початку 2009 року подав у відставку з посади міністра фінансів. Міністра фінансів цілий рік не було, хоч заступників було 9, працювати було тяжко». — про те, хто запросив до Києва Тетяна Слюз: Такої катастрофи, як зараз, в часи Тимошенко не було (13 березня 2013 року)

«До моменту призначення головою казначейства я з нею знайома не була. Познайомились вже по роботі, спілкувались на нарадах. Мені з Тимошенко було дуже комфортно працювати. Вона закінчила «кібернетику», склад розуму дуже швидкий. Ми дуже оперативно вирішували всі питання, особливо один одному допомагали під час кризи. Ми з нею могли спілкуватись і вночі, був прямий телефон, могла мені зателефонувати і в першій годині ночі. Були моменти, коли вона вилітала в поїздки по областях, а я бачила критичну ситуацію в бюджеті, то ми в аеропорту «Борисполі» в третій і четвертій ночі проводили наради. Не тільки вона зі мною, а й керівники митниці, податкової й Мінфіну. Юлія Володимирівна вміла ставити чіткі завдання, а це відігравало велику роль. Правда, постійна конфронтація з президентом тоді дуже заважала. У нас не було більшості не тільки у Верховній Раді, а й в уряді. Там більшість була під контролем «Нашої України». Юлія Володимирівна вміла до кожного підібрати такий «ключик», щоб ухвалювати законні рішення. Я б сказала, що ми з Юлею Володимирівною стали подругами. Ми могли навіть в короткотерміновій зустрічі перед нарадою в Кабміні перекинутись парою слів і про особисте життя, завжди була моральна і словесна підтримка. Завжди вітали одна одну зі святами - по телефону і квітами». — про добрі стосунки з Юлією Тимошенко та історія взаємин Тетяна Слюз: Такої катастрофи, як зараз, в часи Тимошенко не було (13 березня 2013 року)