Слісаренко Олекса Андрійович
Олекс́а Андрі́йович Слісаре́нко (справжнє прізвище Сні́сар; 1891 — 1937) — український поет і прозаїк.
Слісаренко Олекса Андрійович | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Видавничому Товариству Час для словника українських письменників (4 липня 1918 р., м. Київ)
ред.Під час революції будучи у 51 гарматній брігаді дівізіонним ад'ютантом, з'організував у сій бригаді військове Товариство головою якого і був обраний. |
Перші поезії свої видруковав у журналі «Рілля» листопаду 1911 року, будучи ще в Хліборобській школі. На протязі 1912 друковався в журналах: «Літер[атурно]-Наук[овий] Вістник», «Рідний Край», «Сніп», «Село», «Дніпрові Хвилі», «Засів». |
Моє дитинство закрилося юністю, сповненою напружених шукань і невсипущої праці. Я ріс, далекий од своєї сім'ї, в колі прекрасних товаришів, спочатку убогій Кучерівській сільськогосподарській школі на Курщині, а згодом в одній із кращих шкіл на Україні — «Харківській хліборобській школі». В цій школі мене оточували не тільки хороші культурні товариші, а й прекрасні педагоги, з яких я з особливою приємністю згадую Павла Івановича Тиховського, що зміцнив у мені любов до літератури своїми талановитими лекціями, позбавленими тогочасного казенного обскурантизму, та вихователя Петра Олександровича Євецького, що присвятив все своє життя цій славній школі[2]. |
З поезії
ред.- («Пам'яті Г. Михайличенка»)
Примітки
ред.Джерела
ред.- Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3