Соловей (казка)

«Соловей», або «Цісарський соловій»^[1] (дан. Nattergalen) — казка данського письменника Ганса Крістіана Андерсена, написана в 1843 році. Включена автором до збірки «Нові казки».

Вікіпедія

Дивіться у Вікіпедії:

Соловей (казка)

Цитати

	Я співатиму тобі про щасливих і про нещасних, про добро і зло — все це тебе оточує, але приховано від тебе.^[2] — Соловей - Імператору
	— Соловей

	Ти мусиш залишитися в мене назавжди! - промовив імператор. — Ти співатимеш тільки тоді, коли сам цього захочеш, а штучну пташку я розіб'ю на тисячу шматків. - Не треба, - сказав соловей. — Вона послужила тобі як могла. Нехай лишиться в тебе. Я не можу вити гніздо у палаці, дозволь тільки прилітати до тебе, коли мені самому цього заманеться.^[2] — діалог про штучну пташку
	— Імператор, Соловей

	Сльози — ось найдорожча нагорода для серця співака!^[2]
	— Соловей

	Народ послухав і був так само задоволений, якби вдосталь напився чаю.^[2]
	— казкар

	Коли я вперше співав тобі, я бачив сльози на твоїх очах, і цього мені ніколи не забути! ^[2] — про дяку за спів
	— Соловей

— Що ж до живого солов'я, високий володарю мій, і ви, милостиві панове, то ніколи ж не можна знати заздалегідь, що саме він заспіває. А у штучного все відомо наперед, і можна навіть усвідомити його мистецтво.^[2] — про відмінність живого і штучного

	Якщо ж його тут не виявиться у призначений час, то я накажу бити всіх придворних ціпками по животу, після того як вони повечеряють!^[2]
	— Імператор

	Я співатиму тобі про щасливих і про нещасних, про добро і зло — все це тебе оточує, але приховано від тебе. Маленька співоча пташка літає всюди: залітає і до бідного рибалки, і до селянина, які живуть далеко від тебе і твого двору. Я люблю тебе за твоє серце більше, ніж за твою корону, і все ж таки корона оточена якимсь священним ореолом. Я прилітатиму і співатиму тобі!^[2] — прощання з Імператором
	— Соловей

	Зі складок оксамитового пологу висовувалися якісь дивні голови: одні з лагідними й лагідними обличчями, інші з огидними. То були злі й добрі справи імператора, що дивилися на нього, коли Смерть сиділа в нього на серці.^[2] — про смерть
	— казкар

	Про одне я прошу, — сказав соловей, — нікому не кажи, що маєш маленьку пташку, яка розповідає тобі про все на світі. Так буде краще!^[2]
	— Соловей

Примітки

↑ пер. Ю.Шкрумеляк
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л Ганс Хрістіан Андерсон. Соловей (цитати).

[1] пер. Ю.Шкрумеляк

[site-2] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л Ганс Хрістіан Андерсон. Соловей (цитати).

[1]

[2]