Солон
Солон (грец. Σόλων, близько 640 до н. е. — 558 до н. е.) — афінський політик, айсимнет, реформатор і законодавець, елегійний поет доби архаїки, один із «семи мудреців». Заклав основи Афінської демократії.
| Солон | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
- Докоряй другові наодинці, хвали — привселюдно.
- Коли при владі, не тримай на посадах біля себе лукавих людей, бо в чому вони згрішать, звинуватять тебе, як керівника.
- Мовчання закріплює промови, а своєчасність закріплює мовчання.
- Не винось вироку, не вислухавши обох сторін.
- Давай поради не ті, що приємні, а ті, що корисні.
- Рівність не породжує війну.
- Слово є образом діла.
- У всьому потрібна міра.
- Уникай задоволення, яке породжує печаль.
- У великих справах усім подобатися не можна.
- Хто під час міжусобиць не стає на жоден бік, той, певно, безчесний.
- Багатство породжує ситість, а ситість — нахабство.
- Того, хто проводить життя в бездіяльності, може кожний звинувачувати перед судом.
- Незважаючи на все, що я витримав, стаючи старшим і мудрішим, роблю висновок, що все у житті — благо.
Джерела
ред.- Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 10-11.
- Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 158-159.